готовий[гото́вий]

гото́вий гот о в, -а, -е. 1》 Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого-небудь. 2》 на що і з інфін. Який висловлює згоду, схильний до чого-небудь або виявляє бажання зробити що-небудь. || звичайно з інфін. Який знаходиться в стані, близькому до чого-небудь. 3》 Доведений до повної готовності, придатний для використання або споживання; приготовлений. || Який уже зроблений, цілком закінчений у своєму виготовленні; виготовлений, завершений. || Заздалегідь продуманий, підготовлений, складений. || розм. Який уже склався, набув досвіду, досяг високої майстерності. Гот о ва прод у кція — продукція, завершена у виробництві. 4》 у знач. присудк. сл. Виражає закінченість, кінцевий результат якої-небудь дії, стану і вживається у значеннях: а) вмер; б) зовсім сп'янів.

ГОТО́ВИЙ, ГОТО́В, а, е. 1. Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого-небудь. – Ви скажіть свойому [своєму] пану, Що готовий я в дорогу (Леся Українка); – Ось тілько воза підмажу, та й готов (Панас Мирний); – Гине пшениця, а ми й досі не готові до жнив! (О. Донченко). 2. перев. з інфін. Який висловлює згоду, схильний до чого-небудь або виявляє бажання зробити що-небудь. Голод, холод, усяку біду і напасть він [Кармель] готовий прийняти для іншого (Марко Вовчок); [Джонатан:] Тепер громада вирок той забуть готова (Леся Українка); – Мат королю! Я вам готовий дати форою й ферзя, але й тоді я вийду переможцем (М. Хвильовий); // Який перебуває в стані, близькому до чого-небудь. Блакитне море збурених гір облягло Івана широким колом, і здавалось, що ті безконечні сині вали таки ідуть на нього, готові впасти до ніг (М. Коцюбинський); Човен захитало, і він затанцював на мертвих хвилях, от-от готовий перекинутися (Ю. Смолич). 3. Доведений до повної готовності, придатний для використання або споживання; приготовлений. Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (І. Котляревський); Він збирався в далеку дорогу, до пращурів. – Сани готові, – сказав Микула (С. Скляренко); // Уже зроблений, цілком закінчений у своєму виготовленні; виготовлений, завершений. Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Я. Щоголів); З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (М. Коцюбинський); // Заздалегідь продуманий, підготовлений, складений. Книги дають готові знання, але до них маєш долучити і свої власні (М. Слабошпицький); – Я сам не люблю людей, які говорять готовими фразами (М. Руденко); // розм. Який вже склався, набув досвіду, досяг високої майстерності. – Чи бачили таке!.. Готовий хлібороб, одним словом (А. Головко). 4. у знач. пред., розм. Виражає закінченість, кінцевий результат якої-небудь дії, стану і вживається у значеннях. (1) Гото́в (гото́вий, щасли́вий) служи́ти кому – уживається як запевнення у відданості, вірності і т. ін. кому-, чому-небудь. Поки ж моєї сили і змоги – я готов служить Вам, чим і як зможу (М. Коцюбинський); [Антоніо:] Здаюсь на вашу ласку, мій магістре. [Магістер:] Мій пане, я щасливий вам служити (Леся Українка). △ Гото́ві гро́ші див. гро́ші. ◇ (2) Гото́вий з'ї́сти (проковтну́ти) без со́лі <�З'їв би (проковтну́в би) без со́лі> кого – дуже ненавидячи кого-небудь, могти завдати йому найбільших прикрощів. – На світі люде вороги одно другому. Одно другого готове продати ні за що ні про що; одно другого готове в ложці води втопити, з'їсти без солі (І. Нечуй-Левицький); – Правдиво живе [Себастіян]. А що він має з цього?. Дехто .. без солі з'їв би його (М. Стельмах); Савченко загорівся, як жарина, похнюпився. Він без солі проковтнув би від злості цього Василенка (Ю. Збанацький); Гото́ві реце́пти див. реце́пт; Ла́дний (ла́ден, гото́вий) [три́чі] провали́тися крізь зе́млю див. ла́дний²; (3) На [все] гото́ве, зі сл. прийти, убратися і т. ін. – на повне забезпечення всім необхідним, що підготовлене іншими. Стала докоряти [сестра] йому, що він убрався на все готове та й останні злидні пропиває (Панас Мирний); – Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, – повчав Сагайда Маркевича, передаючи йому взвод. – З такими гренадерами тобі й море до пупа (О. Гончар); (4) На всьо́му гото́вому (готове́нькому) – при повному забезпеченні, здобутому іншими. – Ви, жінки, розумні на всьому готовенькому (І. Нечуй-Левицький); – Чого вам тут не вистачає? У теплі, у добрі, на всьому готовому (В. Дрозд).