могти[могти́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
могти́ м о жу, м о жеш, недок. , з інфін. , який іноді випускається , 1》 Бути в змозі, в силі що-небудь робити. || Мати можливість що-небудь робити. || Бути здатним; уміти. 2》 Означає можливість дії, вираженої інфінітивом. || У питальних і спонукальних реченнях уживається у знач. слів можна, дозволяється. Не м о же б у ти виг. — уживається для вираження недовіри, сумніву. 3》 тільки 3 ос. одн. , у знач. вставн. сл. Уживається для вираження припущення.
МОГТИ́, мо́жу, мо́жеш, недок., з інфін., який іноді випускається. 1 . Бути в змозі, в силах що-небудь робити. Ніхто не може світа [світу] пережити (Номис); Сто два роки бабусі моїй, і вона вже й ходить не може (В. Сосюра); – Без сонця я не можу (М. Коцюбинський); – Як собі знаєш, а я не можу [так жити] (І. Микитенко); // Мати можливість що-небудь робити. Ми, піхота, гвардія, не можемо приковувати себе до шляхів. Ми повинні вміти добре маневрувати в горах (О. Гончар); // Бути здатним; уміти. Як міг, так допоміг (Номис); [Лукаш:] Ось дов'яжи снопів, а я піду. [Мавка:] В'язати я не можу (Леся Українка). 2. Означає можливість дії, вираженої інфінітивом. На його думку, моя нервність [нервовість] може стати ще більш на перешкоді операції, ніж анемія (Леся Українка); Вона домислилась, що цей пасажир міг зрозуміти їхню розмову (П. Панч); – Сам знайшов би дорогу, але мене можуть пізнати прокляті…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 3, с. 492
Морфологія
дієслово · 20 форм · VESUM
Інфінітив: могти́
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | мо́жу | мо́жемо / мо́жем |
| 2 особа | мо́жеш | мо́жете |
| 3 особа | мо́же | мо́жуть / могу́ть |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | могти́му | могти́мем / могти́мемо |
| 2 особа | могти́меш | могти́мете |
| 3 особа | могти́ме | могти́муть |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(і) кроку не (могти) ступити (зробити)
1. де. Не мати свободи дій (через переслідування, терор і т. ін.). Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу). 2. без кого. Бути безпорадним, безініціативним, нерішучим і т. ін. Незабаром став я його (отамана) правицею, бо без мене не міг він кроку ступити (З. Тулуб). й не сказати (словами), перев. зі словоспол. такий, що; так, що. Уживається для підкреслення високого ступеня ознаки або вияву чого-небудь. Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший: і брови йому чорні, й уста рум’яні, і станом високий,— така вже краса, що й не сказати!…
Фразеологічний словник української мовиі кроку не могти ступити (зробити)
де. Не мати свободи дії (через переслідування, терор і т.ін.). Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу). 2. без кого. Бути безпорадним, нерішучим і т.ін. Незабаром став я його отамана правицею, бо без мене не міг він кроку ступити. (З. Тулуб).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…нь, на голих грудях в якого замість волосся росла огудина. — Чи ти можеш винести мене звідси? — спитав чоловік. — А що це таке — можеш чи не можеш? — поцікавився гарбузовий дух. — Могти — це могти! — пояснив чоловік. — Не знаю такого,— розвів руками велетень. — Але ж я тебе покликав, і ти з'явився! Щойно ти це міг, а тепер не можеш! — Я не знаю, чи я щось можу, ч…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 3 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger