покласти[покла́сти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
покла́сти I -ад у , -ад е ш, док. , перех. 1》 що . Помістити куди-небудь, розмістити десь. || Скласти що-небудь в одне місце, в певному порядку. || Припинити якесь заняття, відклавши вбік знаряддя, об'єкт дії і т. ін. || Внести на збереження (до ощадної каси, банку і т. ін.). || Додати, всипати що-небудь у страву. 2》 Помістити когось куди-небудь у лежачому положенні; примусити кого-небудь лягти. || Влаштувати на нічліг. || Помістити в лікарню, госпіталь і т. ін. для лікування. Покласти спати . 3》 перен. , розм. Вбити, знищити. 4》 Розмістити що-небудь на якійсь поверхні, покриваючи її (всю або частково). || Нанести, накласти на якусь поверхню шар чого-небудь; замалювати щось. || Поставити на чомусь якийсь знак, мітку, зробити відбиток чого-небудь. Покласти печатку на довідку . || у сполуч. зі сл. печатка, відбиток, тавро і т. ін., перен. Лишити слід, зробити певний вплив і т. ін. Покласт…
ПОКЛА́СТИ ¹ , аду́, аде́ш, док., що. 1 . Помістити куди-небудь, розмістити десь. Він сів коло дверей на кам'яних східцях і поклав шапку коло себе (І. Нечуй-Левицький); Білий, в глибокій дрімоті, схилився старець, поклав на долоні зажурене чоло (М. Коцюбинський); Тимко поклав зброю у бокову кишеню (Григорій Тютюнник); Похоронили Олексія, Поклали квіти на могилу... (М. М. Тарновський); // Скласти що-небудь в одне місце, в певному порядку. В один день увесь лан Тихонів і зжали, і пов'язали, і у копи поклали (Г. Квітка-Основ'яненко); // Припинити якесь заняття, відклавши вбік знаряддя, об'єкт дії і т. ін. Мені дуже хочеться на цьому місці покласти перо, таке слабе і немічне, щоб описати те, що я побачив (М. Коцюбинський); Книжки в Павла що не рік, то трудніші. Мучить, мучить себе, та й ні – покладе книжку (А. Головко); // Внести на збереження (до ощадної каси, банку і т. ін.). ; // Додати,…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| покладемо́ | майбутній, множина, 1 ос. |
| покладе́м | майбутній, множина, 1 ос. |
| покладете́ | майбутній, множина, 2 ос. |
| покладу́ть | майбутній, множина, 3 ос. |
| покладу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| покладе́ш | майбутній, однина, 2 ос. |
| покладе́ | майбутній, однина, 3 ос. |
| покла́дено | |
| покладі́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| покладі́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| покладі́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| по́клади | наказовий, однина, 2 ос. |
| покла́сти | інфінітив |
| покла́ла | минулий, жін. |
| покла́в | минулий, чол. |
| покла́ло | минулий, сер. |
| покла́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| покладіте | наказовий, множина, 2 ос. |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
віддати (покласти) / віддавати (покладати) (свою) душу
1. за кого—що, заради кого—чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. — Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький); — Жінка моя... Не думав я... ледащо... А проте — люблю її... душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний); Заради подруги душу ладна віддати (Надія) (Я. Баш); Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку... Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський); (Хвора:) Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка). 2. кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Почувши про підпіль…
Фразеологічний словник української мовизложити (покласти) голову за що і без додатка
Загинути в боротьбі. Та нерівні сили були. Не один славний легінь голову за волю зложив (Легенди та перекази); Недарма голови зложили брати мої серед полів (І. Гончаренко); Було полковник так Лубенський Колись к Полтаві полк веде, Під земляні Полтавські вали (Де шведи голови поклали) (І. Котляревський); Рідне мені все, що українське, і я готовий покласти голову за свій народ, за його звичаї (Р. Іваничук).
Фразеологічний словниккласти / покласти життя (живіт)
Гинути, вмирати, захищаючи, відстоюючи кого-, що-небудь. Грізний баритонний голос його набирав сили, — Тоді ще й про таких, як ми, згадаєте. Що життя клали (О. Гончар); Ряженко: Погиб мій близький сусіда, Гнат Чорнобривець, погибли й ваші сусіди, люди добрі. За наше всенародне життя вони своє життя поклали (І. Микитенко); Боярин Семен Олуєвич підніс руку з мечем, і галас ущух.— Клянуся живіт покласти за князя Данила (А. Хижняк).
Фразеологічний словниккласти / покласти голову (душу) за кого--що і без додатка
Гинути, вмирати в боротьбі, на війні і т.ін. Горіли ті прапорщики в пеклі війни тисячами, горіли, як солома, разом зі своїми взводами, самі не знаючи толком за віщо довелося їм покласти свої голови (О. Левада); — Боронь Боже, затягнеться ця бійка війна, то ще й нашим дітям доведеться класти голови…— журно мовила Уляна Григорівна (С. Добровольський); Я тільки прагну швидше могили. А колись… Боже… Невже минуло? Бажав покласти за других душу… (П. Грабовський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…мував цілі місця в повітрі. Ці місця висіли в парку, як велетенські гриби, і кожен, хто проходив повз них, набирався думок Джалапіти. Джалапіта вигадав водяний телеграф. Вистачало покласти обличчя на воду і подумати у воду, як вода передавала думки на інший бік земної кулі. Треба було лише відкрутити крант, щоб отримати водяну телеграму.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger