відновлювати[відно́влювати]

відно́влювати -юю, -юєш і відновл я ти, - я ю, - я єш, недок. , віднов и ти, -овл ю , - о виш; мн. відн о влять; док. , перех. 1》 Надавати попереднього вигляду чому-небудь пошкодженому, зіпсованому, зруйнованому; приводити до попереднього стану; поновлювати. || Установлювати те, що було ліквідоване. 2》 Знову починати перервану дію, стосунки тощо. 3》 перен. Відтворювати в пам'яті; пригадувати. 4》 Усувати з хімічних сполук Оксиген або приєднувати до них Гідроген. 5》 Приєднувати електрони речовиною-окисником.

ВІДНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, ВІДНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДНОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. відно́влять; док., що. 1. Надавати чому-небудь нового або попереднього вигляду шляхом лагодження, заміни і т. ін. Не встигав одновлювати церков Ярослав, палав Київ під час нападу печенігів, тільки настигли [встигли] трохи поправити церкви, як знов прийшов Болеслав (П. Загребельний); // Відбудовувати, повертати попередній вигляд. Після розгрому ненависного ворога ми всі .. відновимо повністю села й міста, хати й палаци, шахти й заводи (Ю. Яновський). 2. Знову починати перервані дію, роботу і т. ін. 15 липня. Відновлюємо наступ, як видно, в напрямі на Бендери (В. Кучер); – Гадаю, лише через тиждень можна відновити сівбу (М. Руденко); З початком шістдесятих Соломія народила Азрілеві дочку Аду. Ще через рік-два вона відновила виступи на арені (Ю. Андрухович); // Повертатися до колишніх, попередніх стосунків. Чому Рада ніколи нам тепер не пише, пора б уже відновити знайомість! (Леся Українка); Але перше ніж відважитись відновити з Палею Степанівною давні приятельські стосунки, Карасик ретельно перевірив, чи воно таки правда, що її чоловік комуніст (Б. Антоненко-Давидович). 3. перен. Робити новим, відроджувати, оживляти. Земле, моя всеплодющая мати, .. Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров (І. Франко); Ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться! (Біблія. Пер. І. Огієнка); // Приводити до попереднього стану; поновлювати. Трохим Іванович дізнався, що Олімпіада не може розмовляти, і чи пощастить відновити мову, – фельдшер того сказати не міг (А. Шиян). 4. перен. Відтворювати в пам'яті; пригадувати. Я довго не важився відновлювати в душі спомини про нього [отця-гумориста] (І. Франко); Він відновлював спогади про попередню поведінку Арапникова (М. Трублаїні); Не маю спромоги відновити свої вражіння (М. Коцюбинський); Цей трохи суворий, ніби докірливий тон раптом у пам'яті моїй відновив картину, свідком якої був я у цьому селі (І. Волошин). 5. хім. Здійснювати відновлення (у 2 знач.). Борогідрид Na відновлює кетони чи альдегіди до спиртів (з наук. літ.); Водень і вуглець відновлюють оксиди металів до вільних металів (з наук. літ.).