вільний[ві́льний]

ві́льний -а, -е. 1》 Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Вільне місто — за середньовіччя – місто, що звільнилося від влади феодала й користувалося правами самостійної держави. Вільні люди — в царській Росії – особливий стан вільних, ні за ким не закріплених людей, зобов'язаних сплачувати особливий подушний оклад. Вільні слуги — в Удільній Русі 13-14 ст. – молодші дружинники, які не були пов'язані з князем обов'язковою службою. 2》 Який перебуває на волі, позбувшись пут, ув'язнення і т. ін. || Який звільнився від певних обов'язків. 3》 іст. Який позбувся кріпосної залежності, відпущений на волю; розкріпачений. || Який не був у рабській, кріпосній і т. ін. залежності. || у знач. ім. вільний, -ного, ч., прот. раб, кріпак. || у знач. ім. вільна, -ної, ж. Документ, який свідчить про розкріпачення певної особи. 4》 Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний. 5》 Який нічим не обмежується, якому ніхто, ніщо не заважає. || Якому ніщо не стоїть на перешкоді, якого ніщо не стримує. || Який здійснюється легко, без труднощів. Вільне дихання. Вільне падіння фіз. — падіння тіла під дією сили ваги в безповітряному просторі. 6》 з інфін. Який має право або можливість діяти, чинити зі своєї волі, за власним бажанням. || Який здійснюється з власної волі; непримусовий. 7》 Не обмежений певними законами, постановами; безперешкодний. Вільна торгівля. Вільна економічна зона — форма організації господарської діяльності на певній території країни, в межах якої встановлюються особливі правила економічної діяльності. Вільний удар — не зумовлений певними обмеженнями кидок футбольного м'яча. 8》 заст. Недержавний, приватний. Вільний університет. Вільна професія — фах людини, перев. розумової праці (письменника, художника й т. ін.), що живе з гонорару. 9》 Невимушений, неофіційний. || Який виходить із рамок пристойності; грубий, фамільярний. 10》 Такий, де немає тісноти; широкий, просторий, безкраїй. || Який не зв'язує рухів; невузький, нетісний, просторий (про одяг, взуття). 11》 Ніким, нічим не зайнятий, не заповнений. || Ніким не заміщений, вакантний (про посаду). || Яким у даний момент ніхто не користується. Вільний телефон. || Не заповнений, не зайнятий певною працею. 12》 від чого. Який не містить у собі чогось небажаного, непотрібного; позбавлений чого-небудь. 13》 Не затиснутий, не закріплений у чомусь, не прикріплений до чого-небудь. 14》 спец. Який не відповідає певним нормам, правилам, стандартам. Вільні розміри деталей. || У якому не дотримується певний порядок, вимога. Вільна боротьба — вид спортивної боротьби із застосуванням технічних і силових прийомів – різних захватів, підніжок, переворотів тощо за допомогою рук, корпуса і, на відміну від класичної боротьби, ніг. Вільний вірш літ. — вірш без рим, рядки якого мають різну довжину; верлібр. Вільні вправи (рухи) — гімнастичні вправи без використання приладів. 15》 спец. Який не передає свого руху іншим частинам механізму; пустий. 16》 хім. Який є в природі або може видобуватися в чистому вигляді, без інших речовин. || Який не перебуває в хімічному з'єднанні з чим-небудь. 17》 спец. Який здійснюється за природних умов; прот. штучний. Вільне запліднення.

ВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Ніким не гноблений, не поневолюваний; незалежний, самостійний. Він [Теокрит] казав, що “нема рабів Божих”, – єсть і повинні бути люди, вільні “тілом і духом” (Леся Українка); Гордо встає Україна, вільна від краю до краю (Л. Дмитерко); // У якому не існує пригноблення, поневолення. З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем на вільний світ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! (М. Вороний). 2. Який перебуває на волі, позбувшись пут, ув'язнення і т. ін. Лис скрутився, А мужик розтяв лиш шнур. Чувшись вільним, лис за курку Та й махнув, куди видать (І. Франко); // Який звільнився від певних обов'язків, якоїсь роботи. Ось він мчиться додому – вільний, скінчивши гімназію (Панас Мирний); Уже він все зробив і знову стояв вільний (О. Гончар); // Який не зайнятий роботою безпосередньо в певний момент і може перейти до виконання нового завдання. До кабінету прийшов із вартівні вільний червоноармієць (Б. Антоненко-Давидович); Вільний водій. 3. іст. Який не перебуває у рабській, кріпосній і т. ін. залежності. – Були ми панські – тепер вільні.., – говорив Семен (М. Коцюбинський); // у знач. ім. ві́льний, ного, ч.; ві́льна, ної, ж.; протилежне раб, кріпак. Людина, звільнена від кріпацтва, рабства. Найліпший спосіб зробити вільного рабом, відступником – примусити його боятись друзів (Василь Шевчук); // у знач. ім. ві́льна, ної, ж. Документ, який свідчить про розкріпачення певної особи. – Знаєш, Мар'є, що? Дає тобі пан вільну та двісті карбованців... Мирися! (Панас Мирний). 4. Який не терпить обмежень, не піддається їм; свободолюбний. Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі (М. Коцюбинський); Спека, що понад морем – як жандарма сон, – вона ж бо душить кожну вільну думку (П. Тичина); Хто скуштував цей райський плід [волі], не може жити в путах, його душа витатиме нескута, вільна й прагнутиме лише одного – вирвати й нещасне тіло з каторги!.. (Василь Шевчук). 5. Який нічим не обмежується; якому ніхто, ніщо не заважає. Нам з Катрею було життя вільне, бо батьку ніколи було нас стерегти (Марко Вовчок); Тепер ми були одні, без сторонніх свідків, вільні й мали змогу спокійно обміркувати дальший план діяльності (Олесь Досвітній); // Якому ніщо не стоїть на перешкоді; якого ніщо не стримує. Лице обсмалив гарячий вільний вітровій (Ю. Смолич); Те серце бентежне і чисте, як вільна гірська течія (В. Бичко); Укладання снігу і зрубів на тротуарах, доріжках скверів, у подвір'ях проводиться на місцях, які забезпечують вільний прохід пішоходів (з мови документів); // Який здійснюється легко, без труднощів. Вона схилилася. Через хвилину дивилася на мене довгим смутним поглядом, а опісля впустила вільним рухом арфу в воду (О. Кобилянська); Вільне дихання. 6. з інфін. Який має право або можливість діяти, чинити зі своєї волі, за власним бажанням. – Хіба ж я не вільна на своєму добрі посіяти якого схочу зілля? (Ганна Барвінок); – Моя жінка вільна розпоряджувати своїм часом, як хоче (Леся Українка); // Який здійснюється з власної волі; непримусовий. Нудьга за своїми хлопцями-поточанами, за вільною працею гризла мене щодня (С. Васильченко). 7. Не стримуваний певними законами, постановами; безперешкодний. – Мій розум швидко втомлюють розмови і про вільну конкуренцію, і про економічну еволюцію (М. Стельмах); Вільна торгівля; Вільний продаж. 8. заст. Недержавний, приватний. Початок XX ст. широко культивує нові форми театрального життя – так звані вільні, міські театри (з наук. літ.); Вільний університет. 9. Невимушений, неофіційний. З шанобливого й одночасно вільного, навіть злегка жартівливого тону листа Сковороди до ректора Іова Базилевича видно, що вони були в добрих стосунках (з наук. літ.); // Який виходить за межі пристойності; грубий, фамільярний. Край синього неба зашарівся, як сором'язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний). 10. Такий, де немає тісноти; широкий, просторий, безкраїй. Вільний степ передо мною, Повний чистої краси, Зеленіє пеленою (П. Грабовський); Не судилося Максимові прорватися на вільний, не загрожений простір. Ідучи гущавиною, він нагло вигнався просто на дорогу, на якій стояло багато машин і гармат суцільною мовчазною лавою (І. Багряний); // Який не стримує, не сковує рухів; невузький, нетісний, просторий (про одяг, взуття). Одягнений він у вільне касторове пальто (М. Руденко); У цей час цар гуляв у вільному одязі в дворі (із журн.). 11. Ніким, нічим не зайнятий, не заповнений. Не було звісток, чи є вільна квартира в Буркуті (Леся Українка); Спитав місця вільного, показали йому повз стіну (А. Тесленко); Здалеку побачила [Тася] зелений вогник вільного таксі (Л. Дмитерко); // Ніким не заміщений, вакантний (про посаду). Сталих посад у нас в комісії дуже мало і сподіватись на якусь вільну – дуже трудно (М. Коцюбинський); Вища мобільність протягом певного періоду спричиняє більшу кількість вільних місць, тому працівникам легше знайти роботу (з наук. літ.); // Яким у даний момент ніхто не користується. Микола зайшов до вільної кабіни, квапливо набрав номер (А.…