година[годи́на]

годи́на I -и, ж. 1》 Позасистемна одиниця виміру часу, що дорівнює 3600 секундам. 2》 Відтинок часу, що дорівнює 60 хвилинам, якого числять від півночі та від півдня. 3》 Відтинок часу, що відводиться на урок, лекцію, заняття та ін. 4》 Хороша погода. 5》 тільки одн. Певний період часу, певна пора, певний момент ( перев. з означенням). || без означення . Добрий, сприятливий час. Коменд а нтська год и на — заборона без перепустки з'являтися на вулицях населеного пункту в певні години (у воєнний час та під час облоги). М е ртва (т и ха) год и на — відпочинок після обіду в лікувальних та деяких інших установах. З год и ни на год и ну — у найближчий час. 6》 тільки одн. , у сполуч. зі сл. гіркий, лихий, недобрий, чорний і т. ін. Тяжкі, скрутні обставини. || у сполуч. зі сл. бодай, нехай, бий і т. ін. Уживається у складі лайливих висловів. II -и, ж. Тепла, суха, сонячна погода.

ГОДИ́НА¹, и, ж. 1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам. Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Т. Шевченко); Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (М. Рильський). 2. з числ. Відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам, який відраховують від півночі або від півдня. До 1 години сиджу за столом (М. Коцюбинський); Близько другої години ночі всі заводи й установи міста були в бойовій готовності (В. Кучер). 3. перев. з означ. Відрізок часу, що відводиться на урок, лекцію, певне заняття і т. ін. – Я таки часом шила. – На годинах “рукоділля”, як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра (Леся Українка); Відрив науки від виховання, .. зменшення годин у школах на предмети, які виховують душу, і збільшення на ті, які дають технічні знання, роблять людину подобою живого робота (А. Михайленко). 4. перев. одн., перев. з означ. Певний період часу, певна пора, певний момент. Казано в середу везти новобранців по обіді. Сиджу я та дожидаю тієї години (Марко Вовчок); Любіть Україну .. в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (В. Сосюра); // без означ. Добрий, сприятливий час. Ми оливи наливаєм Та байдуже собі співаєм – Чи то в годину, чи в напасть (Т. Шевченко); І година прийде.., буде хижий ворог під гарматний дзвін .. утікать на Київ, з Києва – в Берлін (В. Сосюра). 5. тільки одн., у сполуч. зі сл. недобрий, нещасний і т. ін. Важкі, скрутні обставини. [Одарка:] Ох, чуло ж моє серце недобру годину! Всю дорогу його наче гадина яка ссала (Панас Мирний); В нещасну годину шотландський народ Кував свою ясную зброю, У першому бою розбиті були, Багато лягло головою (Леся Українка); // Уживається у складі проклять, недобрих побажань, мимовільної згоди в чому-небудь і т. ін. Хай на вас лиха година вдарить (Номис); Послухав наш Рябко поради Явтуха. – Нехай тяжка йому година та лиха (П. Гулак-Артемовський); – Возьміть [візьміть] його... бо покину, Як батько покинув, – Бодай його не кидала Лихая година (Т. Шевченко); – Хто ж се вас так побив? – Ох! Він, Христе, він, бодай його збила лиха та нещасна година! (Панас Мирний). (1) Академі́чна годи́на – навчальна година у вищих та середніх навчальних закладах тривалістю, як правило, 45 хвилин. Його висвячено на лицаря українізації першого розряду з оплатою академічної години один карбованець вісімдесят копійок (В. Підмогильний); Для гуртка виділено трохи коштів .. Маємо змогу збиратися двічі на тиждень. Ти, Валерію, зможеш двічі? За одну академічну годину матимеш дванадцять карбованців (В. Петльований); Вибива́ти (видзво́нювати) / ви́бити (ви́дзвонити) годи́ни (годи́ну) див. вибива́ти; Вичи́тувати / ви́читати [свої́] годи́ни див. вичи́тувати; (2) Годи́ни (годи́на) пік – найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін. Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік (із журн.); (3) Коменда́нтська годи́на – викликана надзвичайними обставинами заборона з'являтися на вулицях населеного пункту без перепустки після визначеного часу. Надвечір, коли зайшла комендантська година і цивільному населенню ходити по вулицях було вже невільно, ми одвезли клишоногого двірника в його завулок (Л. Первомайський); Понаднормо́вий час <�Понаднормо́ві годи́ни> див. час; (4) Сме́ртна годи́на – час чиєї-небудь смерті, кончини. – Гинемо, отче! Гинемо! – волали люди. – Смертна година наближається... Порятуй... помилуй... і захисти! (М. Старицький); Коли почула [бабуся] свою смертну годину, .. звеліла увечері скликати рідню (М. Стельмах); (5) Ти́ха (ме́ртва) годи́на – післяобідній відпочинок, сон (перев. у дитячих садках, лікарнях, санаторіях і т. ін.). Він вимагав, щоб мертвої години по обіді суворо додержували (М. Трублаїні); Після обіду в будинку відпочинку наступає тиха година (Ю. Мокрієв); (6) Урядо́ві годи́ни – службові години, час роботи службовців певної установи або організації. Моє неуважне ставлення до своїх службових обов'язків, те, що я ніколи не одсиджував визначених для мене урядових годин, взагалі зрідка й нерегулярно з'являвся в комітеті, він сприймав як особисту для себе образу (В. Домонтович). ○ (7) Чима́лу́ годи́ну, у знач. присл. – надто довго. Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшли пани (Марко Вовчок). △ (8) Астрономі́чна годи́на – одиниця часу, що дорівнює 60 хвилинам. Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи, як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять (з навч. літ.). ◇ Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на (грім, хрест, моро́ка і т. ін.), див. би́ти; (9) Бода́й (щоб) його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на <�Взяла́ б його́ (тебе́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на>, лайл. – уживається для вираження незадоволення, обурення ким, чим-небудь із недобрими побажаннями. – Грішу! – подумав Харитон.…