земля[земля́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
земля́ - і , ж. 1》 тільки одн. Третя від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. || Місце життя і діяльності людей. 2》 тільки одн. Верхній шар земної кори. || розм. Земляна поверхня, площина, по якій ходять. Земл я пер о м (п у хом) кому, над ким — вираз доброї пам'яті про померлого. 3》 тільки одн. Речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори. 4》 тільки одн. Суходіл (на відміну від водяного простору). 5》 Ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин. Рекультив о вані з е млі — виснажені тривалим використанням землі, на яких відновлена продуктивність, народногосподарська цінність і поліпшені умови довкілля. 6》 Країна, край, держава. 7》 В електротехніці – провідна маса землі, потенціал якої приймається рівним нулю.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 258
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | земля́ | зе́млі |
| Родовий | зе́млі | земе́ль |
| Давальний | зе́млі | зе́млям |
| Знахідний | зе́млю | зе́млі |
| Орудний | земле́ю | зе́млями |
| Місцевий | зе́млі | зе́млях |
| Кличний | зе́мле | зе́млі |
Написання і вимова
- Голоскевич, 1929
- Земля́, -лі́, -ле́ю, зе́мле! зе́млі, земе́ль Правописний словник Голоскевича (1929)
- Орфоепія
- земля́ [зеимл’а] -л'і, зн. земл'у, ор. -лейу, кл. землеи, мн. земл'і, -мел', д. земл'ам Орфоепічний словник української мови
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) рвати (ногами (копитами)) землю
1. Дуже швидко йти, бігти. Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець); — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник). 2. зі словоспол. такий, що. Швидкий, баский (перев. про коней). — Їздять вони (пани) у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок). аж у землю вкипіти. Бути надзвичайно враженим, занепокоєним, схвильованим чимсь несподіваним, непередбаченим. — А що буде, коли він у серце влізе і не вилізе звідти? — з-під набряклих вій твердо глянув у вічі другові. Той аж у землю вкипів — так враз…
Фразеологічний словник української мовихай, нехай земля буде пухом (пером) кому
Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). нехай земля буде пухкенькою (легка) кому. Поминальники… хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр. присл.). 2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чули…
Фразеологічний словникземля обітована
Благодатний край, де панує повний достаток. Велична Асканія Нова, як обітована земля, а навколо неї степ, одноманітний сірий простір (Н. Рибак); Брели заробітчани, зігнувшись під клунками, виснажені, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів, пробиваючись на Каховку, як у землю обітовану (О. Гончар). 2. Сподівана мета. Невже приходить край його мандрам? Боже праведний, доведи його на обітовану землю (Ю. Яновський); Все своє життя йшов він крутими стежками науки до храму всезнання, наче пілігрим до землі обітованої (З журналу).
Фразеологічний словникземля не приймає кого і без додатка
Хто-небудь не може бути похованим через велику кількість загиблих. — ..Нас тут триста, як скло, товариства лягло! І земля не приймає (Т. Шевченко). 2. Хто-небудь не може бути похованим через великі гріхи, злочини. А ворогам народу,. .живодерам передай, що краще було б їм на світ не родитись,. .. що їх не прийме земля наша (О. Довженко).
Фразеологічний словникПриповідки
Безпечніше бідакові на землі, як багачеві на морі
Море може збуритися і затопити корабель.
Приповідки або українсько-народня філософіяБільше сяжня землі не дістанеш
На гріб більше місця не треба. Сяжень міра від стопи до витягненої вгору руки.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗа рідною землею і в небі скучно
Це природно любити рідну землю і скучати за нею на чужині.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗемлею усі живемо
З землі дістають поживу усі животини в ріжних формах.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗемля дає все і забирає все
Все походить з землі і все в землю вертається.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗемля потребує: доброї погоди, доброго насіння і доброго робітника
Конечні умови, щоб земля зародила.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗемля хай буде пером
Бажання небіщикам. Наші предки вірили, що земля давить небіщика і він чує тягар на собі, тому бажали, щоб земля була такою легкою йому як пір'я.
Приповідки або українсько-народня філософіяМи землю з рук, а діти нас прокленуть
Як продамо землю то діти не будуть мати на чім жити і прокленуть нас.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа лихій землі зілля не росте
Бо в лихій землі нема поживи для жадної рослини.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе випускай землі з рук
Добра порада батьків своїм синам, бо без землі буде тяжко жити.
Приповідки або українсько-народня філософіяНеглибоко сяжень землі, а до страшного суду таки не вилізеш
Приговорюють на похоронах.
Приповідки або українсько-народня філософіяХвали море, а держись землі
Добирай слів про красу моря, та жий на землі, бо тут безпечніше.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто земли дає, тому земля у троє віддає
Хто добре управляє землю, той з неї дістає великі користи.
Приповідки або українсько-народня філософіяДержи голову в холоді, а ноги в теплі — будеш жить вік на землі
Говорить народна мудрість про те, як довго жити.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗемля — трудівниця, аж парує, та хліб людям готує
Парування землі є ознакою її достатньої вологості, яка необхідна для доброго врожаю.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа добрій землі що не посієш, те вродить
Про врожайну землю.
Приповідки або українсько-народня філософіяНа чорній землі білий хліб родить
Тяжка селянська праця дає гарні плоди.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе земля родить, а руки
Щоб земля родила, треба добре попрацювати руками.
Приповідки або українсько-народня філософіяСама земля панові не родить — мужик робить
Без тяжкої селянської праці земля не дає врожаю.
Приповідки або українсько-народня філософіяТільки землі маю, що поза нігтями
Про безземельного.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто землі дає, тому земля віддає
Хто добре обробляє землю, той має з неї добрий врожай.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто землю удобряє, тому й земля повертає
Хто добре удобрює землю, той має з неї добрий врожай.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…угору. — Я йду до рибалки в гості, — вимовила риба й пішла берегом. — Сьогодні мій найліпший приятель прийде до нас у гості, — сказав рибалка жінці, — приятель, якого ще не носила земля. Дивись, щоб усе було найліпше приготоване. Готуй щедро, не жаліючи, все, що в нас є в хаті, постав на стіл, а я ще збігаю докуплю наїдків і напоїв, бо мені тих, що є, видається з…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger