знати[зна́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
зна́ти знаю, знаєш, недок. 1》 перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого-, що-небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому-небудь. Знаю я вас ірон. — уживається як вияв недовір'я, сумніву. Знай мою добрість — уживається для підкреслення доброзичливості у ставленні до кого-небудь. Знай наших! — уживається при виявленні почуття самовдоволення, гордості. 2》 перех., також з інфін. Мати певні чи спеціальні знання в якійсь галузі, бути обізнаним із чим-небудь, розбиратися в чомусь. || також із підрядним реченням, розм. Могти, уміти що-небудь робити, поводитися певним чином. Знати лік чому — а) вміти лічити що-небудь; б) уміти бути ощадливим. 3》 перех. Бути знайомим з ким-небудь. || Вважати, признавати кого-небудь близьким, рідним. || Вирізняти з ряду подібних; узнавати. Знати в обличчя. 4》 перех. і без додатка. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. || Здогадуватися про що-небудь. 5》 перех., перев. у запереч. реченнях. Визнавати кого-, що-небудь, рахуватися з кимось, чимось. 6》 перех. Зазнавати чогось на своєму віку, переживати, відчувати що-небудь. || Мати що-небудь, користуватися чимось. Не знати втоми. Не знати страху. 7》 перех., також із підрядним реченням, у знач. присудк. сл., розм. Видно, помітно. 8》 тільки 2 ос., неперех., у знач. вставн. сл., розм. Уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь. 9》 тільки інфін., неперех., у знач. вставн. сл., розм. Уживається для вираження припущення, ймовірності чого-небудь; напевне, мабуть. Бог його знає, що (куди, як, які і т. ін.) — а) невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін.); б) (у знач. підсил. част.) уживається для вираження захоплення, здивування, незадоволення і т. ін. Знати міру в чому — дотримуватися певних меж у чому-небудь. Пора і честь знати — час кінчати що-небудь, іти звідкись. Хто [його] знає — невідомо. Як сам знаєш — як хочеш.
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 270
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| зна́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| зна́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| зна́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| зна́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| зна́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| зна́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| зна́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| зна́но | |
| зна́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| зна́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| знай | наказовий, однина, 2 ос. |
| зна́ти | інфінітив |
| зна́ла | минулий, жін. |
| знав | минулий, чол. |
| зна́ло | минулий, сер. |
| зна́ли | минулий, множина |
| зна́ємо | теперішній, множина, 1 ос. |
| зна́єм | теперішній, множина, 1 ос. |
| зна́єте | теперішній, множина, 2 ос. |
| зна́ють | теперішній, множина, 3 ос. |
| зна́ю | теперішній, однина, 1 ос. |
| зна́єш | теперішній, однина, 2 ос. |
| зна́є | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| знать | інфінітив |
| зна | теперішній, однина, 3 ос. |
Написання і вимова
- Правопис
- зна́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- Голоскевич, 1929
- Зна́ти, зна́ю, зна́єш, зна́є Правописний словник Голоскевича (1929)
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) пальці знати
Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Бреше, аж пальці знати (Укр.. присл..); Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Боровиковський); Він “білий вірш” писав, А читачі сказали: — Щось дуже пальці знать... І як це друкували? (О. Ющенко). аж ребра знати на кому. Хто-небудь дуже худий. — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знать, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собак (І. Нечуй-Левицький). (аж) ребра світяться в кого. 1. Хто-небудь дуже худий. При батькові і при матері є що їсти й пити, а ребра в дитини світяться проти сон…
Фразеологічний словник української мовилиця нема (немає, не знати, не було) / не стало на кому
Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети); Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко); Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний); На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк); Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний).
Фразеологічний словникаж пальці знати
Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Бреше, аж пальці знати (Укр… присл.); Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Боровиковський); Він білий вірш писав, А читачі сказали: — Щось дуже пальці знать… І як це друкували? (О. Ющенко).
Фразеологічний словникаж ребра знати на кому
Хто-небудь дуже худий. — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знать, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собак (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникПриповідки
Будеш знати по чому локоть кваші
Зазнаєш клопоту та біди.
Приповідки або українсько-народня філософіяДай Боже усе знати, та не все робити
Треба знати і добре і лихе, та не випробовувати лиха на собі.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнав добре Біг, що не дав свині ріг
Щоб злоба та самоволя не панували у світі.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнає, де козам роги направляють
Знає де небезпека, тому осторожний.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнає, де раки зимують
Значіння, що й попереднє.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнає дід і баба і ціла громада
Річ знана кожному. Це ніяка тайна.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнає, з котрої бочки починати
Практичний чоловік, знає звичай і порядок.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнає кіт чиє сало, хоч його не стало
Знає кому зробив кривду, тому й оминає тепер.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнає кобила, що віз поломила
Знає, що зробив шкоду, та нічого собі з того не робить. Безхарактерний.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнаємо і без попа, що в неділю свято
Це зовсім не є тайною для нас.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнає старий горобець усі шпари у клуні
Практичний злодій, якого тяжко зловити.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнаєш, коли йдеш, та на знаєш коли вернеш
Поворот залежить від обставин.
Приповідки або українсько-народня філософіяКіт не годен знати, хто загостить до хати
Вороження, що як кіт миється лабками, то гість прийде до хати.
Приповідки або українсько-народня філософіяКожен знає, що його долягає
Кожен знає свої клопоти.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе все треба людям знати, треба і собі щось сховати
Не кажи людям усього, що знаєш. Держи свої тайни для себе.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе знав ти мене в біді, то не знай і й гаразді
Коли хто гордує бідним, а опісля як доробиться, то шукає його товариства.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе знає ані бе, ані ме, ані кукуріку
Такий дурний, що не може розріжнити овечого голосу від півня.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе знаєш — то мовчи, а знаєш — не кричи
Будь обережним. Мовчанка не шкодить.
Приповідки або українсько-народня філософіяНіхто не знає, де його смерть чекає
Умерти можна несподівано дебудь і колибудь.
Приповідки або українсько-народня філософіяСам не знаю, що мені є, чи хочу їсти, чи так ся здає
Жартівливе упоминанняся їсти.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто б його не знав, то б за святого взяв
Гіпокрит.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто знає, чиє завтра
Ніхто не знає, чи завтра буде жити.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто не знає, нехай людей запитає
Люди скажуть.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто іде знає, хто кого поховає?
Старе подружжя цікавиться, котре з них скоріш умре.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩо вчують вдома діти, те знають і сусіди
Діти не годні вдержати домашньої тайни.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк би кінь свою силу знав, тоби ніхто на нього не сідав
Кінь кориться тому, що не знає своєї сили. Як би нарід знав, яка в нього сила, то не давби себе ошукувати, та знущатися над собою.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк будеш усе знати, то посивієш
Упоминання цікавим.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯк будеш усе знати, то скоро постарієшся
Упоминання цікавого, щоб не інтересувався чужими ділами.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнає сорока, де зиму зимувати
Про хитру людину, яка нічого не робить, але знає де можна скористати.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнаєш — кажи, а не знаєш — мовчи
Говори лише тоді, коли можеш сказати щось розумне.
Приповідки або українсько-народня філософіяЗнай, ляше, по Случ наше
Не зазіхай на чуже. По річці Случ, правій притоці річки Горинь, проходив на Волині за часів Богдана Хмельницького кордон між Україною та Польщею. По ній зазначалися кордони і згідно конституції гетьмана Пилипа Орлика.
Приповідки або українсько-народня філософіяНе знати чогось не є сором
Ніхто на світі не знає всього.
Приповідки або українсько-народня філософіяНіхто не знає, чого другий бажає
Одна людина не знає бажань іншої.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто хоче багато знати, тому треба ма[ндрувати]
Мандруючи світом, можна багато чого навчитися.
Приповідки або українсько-народня філософіяХто що знає, тим і хліб заробляє
Хто знає яке ремесло, тим і заробляє собі на прожиття.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩоб знаття, що в кума пиття, то б і діти забрав
Про того, хто ласий частуватися за чужий рахунок.
Приповідки або українсько-народня філософіяЩоб лиха не знати, треба рано вставати
Якщо не хочеш бідувати, то треба працювати.
Приповідки або українсько-народня філософіяЯкби знав де впаду, то й соломки б підстелив
Якби знав, коли матиму неприємності, то остерігався б їх.
Приповідки або українсько-народня філософіяЛітературні засвідчення
…окажемо королеві,— врочисто проголосили вони, випроставшися, і повели пальців до королівського палацу, де жила її величність Лампа. — Чому у вашому королівстві такі сутінки, аж не знати, день це чи ніч? — здивувалися пальці, коли їх супроводили до королівського палацу порожніми вулицями й майданами попелястого міста. — Нашим сонцем є королева Гасова Лампа,— клацн…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 9 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger