повільно[пові́льно]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
пові́льно Присл. до повільний .
ПОВІ́ЛЬНО. Присл. до пові́льний. Опинившись за Грабинцями, Максим пішов повільніше (Н. Кобринська); Весняний світанок народжувався повільно (Григорій Тютюнник); Спочатку танцювали повільно, плавно, мов хитались од вітру (М. Коцюбинський); Опанас говорив повільно, обдумуючи й виважуючи зміст кожного слова (О. Довженко); Широкий та чистий тут Дніпро, .. він тече повільно, величаво (О. Гончар); Але і тоді в йому [в селі] малось дві церкви, Й звичая держалися там, Що можна було доступати повільно В одну тільки церкву жінкам (Я. Щоголів); В хаті стало повільніше (Сл. Б. Грінченка).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пові́льно |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…ект, аж забракло зору охопити його, і в Стецька на мить зупинилося серце, з чого він одразу догадався, що потрапив на центральну площу Києва. І справді, внизу, розлившися повінню, повільно плив Дніпро, незвично темний і глибокий, однак наче суцільно пошматований ножами, і скілька ока, весь лівий берег вкривала вода в кривавих плямах, що, мов олія, зловісно мінилася…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger