подруга[по́друга]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
по́друга -и, ж. Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить із ким-небудь. || Кохана дівчина, жінка, наречена або дружина.
ПО́ДРУГА, и, ж. Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить з ким-небудь. Зневажають подруженьки Подругу свою (Т. Шевченко); Мар'яна і Ганна були найкращими Катрусиними подругами (О. Іваненко); * Образно. Як сестра, схилилась над тобою Невтомна подруга, сувора творчість (М. Рильський); // Кохана дівчина, жінка, наречена або дружина. Прощай, дівчинонька вірненька, З колиски подруга моя (І. Манжура); Він, добра й лагідна людина, раз у раз жалував свою подругу (О. Довженко); * Образно. Кличе подругу перепел в житі (В. Сосюра); * У порівн. Як вірну подругу, любить білу акацію степовик (О. Гончар).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | по́друга | по́други |
| Родовий | по́други | по́друг |
| Давальний | по́друзі | по́другам |
| Знахідний | по́другу | по́друг |
| Орудний | по́другою | по́другами |
| Місцевий | по́друзі | по́другах |
| Кличний | по́друго | по́други |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| по́други | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…яється вже частково у твоєму стравоході, починаєш розуміти, що то зовсім не горілка, а їдка, безпощадна самогоняра. Однак уже пізно. Сяк-так пішло. Зі сльозами. — Спиш, друг, тебе подруга на вєчєр нужна? — запитує один із них. Витираєш рукавом вуса і дивишся па гострі зубки Настьони. — Спасібо, очєнь занят, рєбята... — А яйца возьмьош? — пропонує рибник. — Здаю бол…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 7 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger