піти[піти́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
I п`іти див. піяти . II піт`и під у , п і деш; мин. ч. піш о в, -шл а , -шл о , мн. пішл и ; наказ. сп. під и ; док. 1》 Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб. 2》 Почати рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту – їхати, пливти, летіти). || Почати пересуватися – поїхати, поскакати верхи і т. ін. || Почати пересуватися – пливти, летіти з місця на місце (про косяки риб, зграї птахів, деяких дрібних тварин і т. ін.). || Почати пересуватися в небі (про небесні світила, хмари). || Почати литись, текти і т. ін. в якомусь напрямі (про воду, хвилі і т. ін.). || Попливти, розійтися на поверхні води. || Переходити, передаватися з рук у руки. || Почати рухатися, переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси і т. ін.). || розм. Відправ…
ПІ́ТИ див. пі́яти . ПІТИ́, піду́, пі́деш; мин. ч. пішо́в, шла́, шло́, мн. пішли́; наказ. сп. піди́; док. 1 . Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); протилежне стати . Пішов степом сіромаха, Сльози утирає. Довго, довго оглядався, Та й не видко стало (Т. Шевченко); Коні сіпнули, пішли по ниві (Панас Мирний); Мати каже: “Помолися, сину ..” Помолився я. Пішли (Григорій Тютюнник); // Почати пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб. Пішов [Улас] тихою ступою, підпираючись паличкою (Г. Квітка-Основ'яненко); Коні вибігли на гору, пішли підтюпцем (М. Коцюбинський); Пішли [бійці] майже бігцем, беручи гвинтівки наперевіс (О. Гончар). 2. Почати рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту – їхати, пливти, летіти). Зиркнув [Зевс], мигнув, махнув рукою Над Тибром, чудною рікою, Всі врозтіч кораблі пішли (І. Котляревський); З уклону п…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 5, с. 240
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
Інфінітив: піти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | піду́ | пі́демо / пі́дем |
| 2 особа | пі́деш | пі́дете |
| 3 особа | пі́де | пі́дуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| піть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж ( рідко білий)) світ крутиться (вернеться, макітриться,
колихається, іде) / закрутився (завертівся, замакітрився, заколихався, пішов) обертом (перекидом, перекидьки, ходором і т. ін. ) (в очах (перед очима)) кому, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано. Крутився світ в очах, цілий день носила (Оленка), забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко); Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок); // Відчувати запаморочення. — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився... (Панас Мирний); “Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” — звідкілясь долинуло, і…
Фразеологічний словник української мовиаж (хоч, геть) на край світу (світа), зі сл. заслати, піти, заїхати і т.ін
Дуже далеко. Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар); — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький); Максим: А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький). 2. зі сл. далеко і под.Дуже, надзвичайно. Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало); Їм бурлакам так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький). 3. з ким, за ким, зі сл. піти і под. Буд…
Фразеологічний словникз молотка, зі сл. піти, продати і т.ін
Прилюдним, публічним торгом, з аукціону. Все пішло з молотка за несплачені данини й податки (П. Козланюк); Художник Рембрандт (як і всі великі митці), бідуючи й поневіряючись, коли всі його картини спродали з молотка, безслідно канув десь (О. Ільченко); Окреміі підприємства продаються з молотка (З газети).
Фразеологічний словникіти (ходити) / піти з торбами (з торбою)
Жебрати, просити милостиню. Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється); — Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко); Все доконечно треба знати і наперед з кождим кожним крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко). з торбою піти по хатах. Текля. . сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ки поза одягом, що найбільші експерти не відважилися вирішити, чи Джалапіта той, що в одязі, чи той, що поза одягом, бо і той, і другий були Джалапітою. Раз подружжя, що збиралося піти в театр і на швидку руку не могло знайти няньки для їх тримісячного немовляти, попросило Джалапіту доглянути дитину, поки вони повернуться. Джалапіта так сумлінно виконував свій о…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 5 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger