знати[зна́ти]

дієслово · [ˈznate] · «to know»

✓ Питома українська лексикаCEFR A1Practice this word →Практикувати це слово →

Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

Значення2 картки

ПоходженняЗнати, знавати, знайомити, знатися, знай, знавець, знавецтво, [знайко], знайомець, знайомство, [знаник] «знахар», знання, [знатель] Ж, знатнйк, знатнйця,…

Морфологія23 форми

Написання і вимова2 джерела

Стилістиказахист питомості

Синонімія1 позиція

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологія4 вирази

Приповідки38 приповідок

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курс9 модулів

Переклад3 англ.

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

зна́ти знаю, знаєш, недок. 1》 перех., також про кого – що і з підрядним реченням. Мати якісь дані, відомості про кого-, що-небудь. || що за ким, перев. із запереч. част. не – вважати щось властивим кому-небудь. Знаю я вас ірон. — уживається як вияв недовір'я, сумніву. Знай мою добрість — уживається для підкреслення доброзичливості у ставленні до кого-небудь. Знай наших! — уживається при виявленні почуття самовдоволення, гордості. 2》 перех., також з інфін. Мати певні чи спеціальні знання в якійсь галузі, бути обізнаним із чим-небудь, розбиратися в чомусь. || також із підрядним реченням, розм. Могти, уміти що-небудь робити, поводитися певним чином. Знати лік чому — а) вміти лічити що-небудь; б) уміти бути ощадливим. 3》 перех. Бути знайомим з ким-небудь. || Вважати, признавати кого-небудь близьким, рідним. || Вирізняти з ряду подібних; узнавати. Знати в обличчя. 4》 перех. і без додатка. Розуміти, усвідомлювати що-небудь. || Здогадуватися про що-небудь. 5》 перех., перев. у запереч. реченнях. Визнавати кого-, що-небудь, рахуватися з кимось, чимось. 6》 перех. Зазнавати чогось на своєму віку, переживати, відчувати що-небудь. || Мати що-небудь, користуватися чимось. Не знати втоми. Не знати страху. 7》 перех., також із підрядним реченням, у знач. присудк. сл., розм. Видно, помітно. 8》 тільки 2 ос., неперех., у знач. вставн. сл., розм. Уживається для зосередження уваги співрозмовника на чому-небудь. 9》 тільки інфін., неперех., у знач. вставн. сл., розм. Уживається для вираження припущення, ймовірності чого-небудь; напевне, мабуть. Бог його знає, що (куди, як, які і т. ін.) — а) невідомо, незрозуміло, що (куди, як і т. ін.); б) (у знач. підсил. част.) уживається для вираження захоплення, здивування, незадоволення і т. ін. Знати міру в чому — дотримуватися певних меж у чому-небудь. Пора і честь знати — час кінчати що-небудь, іти звідкись. Хто [його] знає — невідомо. Як сам знаєш — як хочеш.

Етимологія

Знати, знавати, знайомити, знатися, знай, знавець, знавецтво, [знайко], знайомець, знайомство, [знаник] «знахар», знання, [знатель] Ж, знатнйк, знатнйця,…

Джерело: ЕСУМ, т. 2, с. 270

Морфологія

дієслово · 23 форми · VESUM

Форми
Форма	Позначка
зна́тимем	майбутній, множина, 1 ос.
зна́тимемо	майбутній, множина, 1 ос.
зна́тимете	майбутній, множина, 2 ос.
зна́тимуть	майбутній, множина, 3 ос.
зна́тиму	майбутній, однина, 1 ос.
зна́тимеш	майбутній, однина, 2 ос.
зна́тиме	майбутній, однина, 3 ос.
зна́но
зна́ймо	наказовий, множина, 1 ос.
зна́йте	наказовий, множина, 2 ос.
знай	наказовий, однина, 2 ос.
зна́ти	інфінітив
зна́ла	минулий, жін.
знав	минулий, чол.
зна́ло	минулий, сер.
зна́ли	минулий, множина
зна́ємо	теперішній, множина, 1 ос.
зна́єм	теперішній, множина, 1 ос.
зна́єте	теперішній, множина, 2 ос.
зна́ють	теперішній, множина, 3 ос.
зна́ю	теперішній, однина, 1 ос.
зна́єш	теперішній, однина, 2 ос.
зна́є	теперішній, однина, 3 ос.

Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма

коротка форма
Форма	Позначка
знать	інфінітив
зна	теперішній, однина, 3 ос.

Написання і вимова

Правопис: зна́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
Голоскевич, 1929: Зна́ти, зна́ю, зна́єш, зна́є Правописний словник Голоскевича (1929)

Синоніми та антоніми

Синоніми:

відати

Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Фразеологізми та сталі вирази

(аж) пальці знати

Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Бреше, аж пальці знати (Укр.. присл..); Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Боровиковський); Він “білий вірш” писав, А читачі сказали: — Щось дуже пальці знать... І як це друкували? (О. Ющенко). аж ребра знати на кому. Хто-небудь дуже худий. — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знать, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собак (І. Нечуй-Левицький). (аж) ребра світяться в кого. 1. Хто-небудь дуже худий. При батькові і при матері є що їсти й пити, а ребра в дитини світяться проти сон…

Фразеологічний словник української мови

лиця нема (немає, не знати, не було) / не стало на кому

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети); Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко); Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний); На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк); Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний).

Фразеологічний словник

аж пальці знати

Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Бреше, аж пальці знати (Укр… присл.); Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Боровиковський); Він білий вірш писав, А читачі сказали: — Щось дуже пальці знать… І як це друкували? (О. Ющенко).

Фразеологічний словник

аж ребра знати на кому

Хто-небудь дуже худий. — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знать, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собак (І. Нечуй-Левицький).

Фразеологічний словник