мій[мі́й]

мо я , мо є . 1》 Займ. присв. до "я". || Який перебуває в користуванні того, хто говорить, є його власністю. || Який виходить від мене; зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною. || Такий, як у мене, власт. мені. || Який призначається мені. || Стос. до мене як до члена якогось колективу, до якого я належу. || у знач. ім. мо є , мог о , с. Те, що належить мені. 2》 Який перебуває у родинних або дружніх, близьких стосунках зі мною. || Який поділяє погляди, уподобання, смаки; близький мені, належить до того самого середовища, що і я. || Той, до кого приязно звертаються, про кого йде мова. || Уживається з називанням героїв, дійових осіб – для увиразнення інтимного тону. || заст. Уживається з традиційним звертанням до Бога. 3》 у знач. ім. мій, мог о , ч. ; мо я , мо є ї, ж. , розм. Чоловік; дружина. || у знач. ім. мо ї , мо ї х, мн. Родичі або близькі мені люди.

МІЙ, моя́, моє́. 1 . Займ. присв. до я ². Божусь моєю бородою.., Що тих богів лишу чинів, Які тепер в війну вплетуться (І. Котляревський); В моїй душі вирують бурі І поряд глухо спокій спить, А мисль натомлена в зажурі Вогнем займається на мить (М. Нагнибіда); // Який перебуває у користуванні того, хто говорить, є його власністю. Пильнуй носа свого, а не кожуха мого (приказка); – Годі, – перебив його Черниш. – Де мій планшет? (О. Гончар); В моїм будиночку, в зеленім Ірпіні, Була поліція (М. Рильський); // Який виходить від мене; зроблений, створений, сказаний і т. ін. мною. Посилаю тобі 10 моїх Букварів на показ (Т. Шевченко); Першим моїм фільмом була “Сумка дипкур'єра” (О. Довженко); – Слухайте, хлопці, мою, може, останню пораду! (М. Стельмах); // Такий, як у мене, власт. мені. У сина мій характер, моя поведінка ; // Який призначається мені. Я до них [поїздів] простягаю долоні .. Може,…