зупинка[зупи́нка]

зупи́нка -и, ж. 1》 Припинення руху кого-, чого-небудь. || Припинення роботи машини, мотора і т. ін. 2》 Спеціально визначений пункт, місце, де постійно зупиняється транспорт, щоб пасажири могли вийти або зайти. || розм. Відстань, частина шляху між двома такими пунктами. 3》 Тимчасове перебування, затримка де-небудь на шляху кудись (під час переїзду, переходу і т. ін.). 4》 Перерва в якій-небудь дії, роботі, пауза в мові і т. ін. 5》 В обчислювальній техніці – перехід ЕОМ у стан, за якого зупиняється автоматичне вибирання команд з пам'яті та їх виконання. Зуп и нка за адр е сою — зупинка центрального процесора за співпадання вмісту лічильника адреси команд з вмістом певного регістра. Зуп и нка за з а писом — зупинка центрального процесора під час спроби записати дані за адресою, яка співпадає з вмістом певного регістра.