прізвище[прі́звище]

прі́звище -а, с. 1》 Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. 2》 Те саме, що прізвисько 1).

ПРІ́ЗВИЩЕ, а, с. 1 . Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління й указує на спорідненість. “А як тебе зовуть? Я не знаю”. “Яремою”. “А прізвище?” “Прізвища немає!” (Т. Шевченко); З ними прийшов і писар, по прізвищу [на прізвище] Попович, дуже розумний і письменний (О. Стороженко); За шоферами поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень (Ю. Яновський); Прізвища в них здебільшого лісові: Завовченко, Кізка, Ясен, Горленко, Кречет, Берестенко, Дубок (Є. Кротевич); Повертаю за ріг і прямую дворищем .. Раптом чую, як хтось гукає мене на прізвище (П. Колесник). 2. Те саме, що прі́звисько 1. Мачуха ніколи не згадувала її ймення, а вживала яке-небудь прізвище. Прізвищ же тих мала дівчина без ліку, без кінця (Л. Яновська); Прізвище “Фабрична” так вкоренилося, що справжнє прізвище навіть забулося (В. Еллан-Блакитний). (1) Під [чужи́…