який[яки́й]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
яки́й - а , - е , займ. 1》 пит. Означає питання про якість, властивість кого-, чого-небудь. || Означає питання про чиюсь зовнішність. || Означає питання про час появи, дії, порядок слідування і т. ін. || Котрий саме, котрий із двох або кількох. Який завгодно . 2》 пит. У риторичних запитаннях і окликах уживається для вираження заперечення чого-небудь ( перев. з повторенням слова, яке виражає це заперечення); у знач. ніякий, хіба, зовсім ні. 3》 означ. Уживається для вираження емоційної оцінки явища (захоплення, обурення і т. ін. якістю, властивістю чогось) або вищого ступеня вказаної якості, властивості ( перев. в окличних реченнях). || у знач. част. Уживається для підсилення вираження міри якості, ознаки і т. ін. || у знач. прикм. Уживається для підкреслення якоїсь ознаки. || у знач. числ. як о го, розм. Уживається на позначення великої кількості предметів. || у знач. присл. як е , розм.…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 6, с. 540
Морфологія
прикметник · 28 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| які́й | жін., давальний |
| які́й | жін., місцевий |
| яка | жін., називний |
| яко́ю | жін., орудний |
| яко́ї | жін., родовий |
| яку | жін., знахідний |
| яко́му | чол., давальний |
| які́м | чол., місцевий |
| яко́му | чол., місцевий |
| яки́й | чол., називний |
| яки́м | чол., орудний |
| яко́го | чол., родовий |
| яко́го | чол., знахідний |
| яки́й | чол., знахідний |
| яко́му | сер., давальний |
| які́м | сер., місцевий |
| яко́му | сер., місцевий |
| яке́ | сер., називний |
| яки́м | сер., орудний |
| яко́го | сер., родовий |
| яке́ | сер., знахідний |
| яки́м | множина, давальний |
| яки́х | множина, місцевий |
| які́ | множина, називний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| якая | жін., називний |
| якую | жін., знахідний |
| якеє | сер., називний |
| якеє | сер., знахідний |
| якії | множина, називний |
| якії | множина, знахідний |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
без (будь-якого (усякого, рідше ніякого і т. ін. )) ладу
1. Нескладно, погано, безсистемно і т. ін. Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр.. присл..); Спершу вона нікого, нічого не бачила навкруги себе, і власні думки снувались без ладу в голові (Леся Українка). 2. зі сл. тікати, махати і т. ін. В усі боки, безладно, неорганізовано, хаотично і т. ін. Тікали (турки) без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей); Бездумним поглядом обвів о. Ананій .. обличчя парафіян і без будь-якого ладу замахав кадилом (П. Панч); Руки .. знову метлялися сюди і туди без усякого ладу (Ю. Смолич). 3. Необдумано, нерозумно і т. ін.…
Фразеологічний словник української мовихвилювати (бентежити, розпалювати, бунтувати і т.ін.) кров, перев. яку, у кого, кого
Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки. Поперед було незнайоме життя, невідомі зустрічі, пригоди, які так солодко хвилювали юнацьку кров (З газети); Весь час Михайлина перебувала під враженням тривожного сну, який бентежив кров та викликав почуття, що одразу обливало всю її істоту, жахало серце (З журналу); Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. розпалювало кров у хлопця (М. Коцюбинський); Плач, злість, досада разом піднімались з душі Мотрі, бунтували стару кров (Панас Мирний).
Фразеологічний словникловити / піймати (спіймати і т.ін.) погляд (рідше очі) чий (чиї), який (які)
Дивитися на когось, перев. намагаючись привернути до себе його увагу. Біжить назустріч дівча… і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (М. Коцюбинський); — Кожна ловила його погляд, намагаючись привернути увагу до себе (О. Гуреїв); Марина Хомівна піймала Тамарин погляд (А. Хижняк); А я піймав Ольошчин погляд і мовчки запитав у нього: невже правда, що вони чекають другої дитини? (Є. Гуцало); Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (А. Хижняк). 2. перев. зі сл. на собі. Помічати, відчувати, що хтось дивиться на нього, розглядає його. Він…
Фразеологічний словникловитися (попадати і т.ін.) / упійматися (пійматися, попасти і т.ін.) на гачок чий, який і без означення
Давати, дозволяти себе ошукати, обдурити (перев. довірливо ставлячись до кого-, чого-небудь). Сташка наче ненароком натякала облюбованій нею жертві, що вона щось знає про нього. При цьому Стаха робила таку таємничу міну, що навіть серйозний хлопець ловився на цей гачок (Ірина Вільде); Богдан уловлює все.., а Хворостенко зразу ж ловиться на гачок (М. Стельмах); Пані Шульжевич тільки тепер зрозуміла, що вона проговорилась, сама впіймалась на гачок (Ю. Збанацький); Не піймався на гачок полковник Богун, а сам винищив аж два полки (П. Панч); Обережна, розумна людина не піймається на гачок пройдисвіта чи підлабузника (З газети); Він жив удома, доп…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…рибам зосередитися, а це порушує гідність риб'ячу. Тому вся рибна громада після ще глибшої, ніж звичайно мовчанки, яка відрізняє риб від інших створінь в присутності старого риба, який славився справедливістю й мудрістю, розглянувши справу балакущої риби, ухвалила безслівний присуд, який був намальований верховодами на верхніх верствах води, бо всі риби малюють,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 9 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger