ніч[ні́ч]

н о чі, ж. Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. Глупа ніч . Горобина ніч . Вальп у ргієва ніч — розгульна вечірка. (Від назви поганського свята давніх германців із відьомським шабашем, що припадало на день католицької святої Вальпургії). Варфолом і ївська ніч — організовані масові вбивства людей. (Назва – від різанини гугенотів, що її влаштували католики в Парижі в ніч проти 24 серпня 1572 р. – день святого Варфоломія). Д о брої н о чі — традиційне взаємне дружнє вітання перед настанням ночі або побажання перед сном. Ні дня, ні н о чі кому — хто-небудь дуже переобтяжений роботою. Пол я рна ніч — частина року, протягом якої за полярним колом не сходить сонце. Пр о ти н о чі — пізно ввечері, перед настанням ночі.

НІЧ, но́чі, ж. Частина доби від заходу до сходу сонця, з вечора до ранку. Ніч, тиха, тепла літня ніч, стояла над землею, виблискуючи зорями, мліючи у своїй розкоші... (Панас Мирний); У ніч глибоку переходить вечір, Дванадцять чуть ударів із Москви, І гімн летить величний понад світом (М. Рильський); А вгорі вже блідли зорі: западала пізня ніч (Ю. Смолич); * У порівн. В Уласа очі були темно-карі, ясні та привітні, як весняна ніч (І. Нечуй-Левицький); Фрунзе став як ніч (О. Гончар). (1) Бі́лі но́чі – літні ночі на півночі, коли вечірній присмерк зливається з світанком. Біла ніч блукала над Невою (Л. Первомайський); Заходила червнева біла ніч (Василь Шевчук); (2) Глу́па ніч (пі́вніч, о́сінь) – пізній час ночі; пізня осінь. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський); Одного ра…