прокидатися[прокида́тися]

I прок`идатися -аюся, -аєшся, док. , рідко . Кидатися (у 2, 4, 6 знач. ) якийсь час. II прокид`атися - а юся, - а єшся, недок. , прок и нутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися. || Виходити зі стану задуми, запаморочення, апатії тощо; приходити до пам'яті, до розуму. || перен. Сповнюватися звуками, рухом і т. ін. || перен. Відроджуватися, пробуджуватися з приходом весни (про природу). || перен. Лунати, чутися (про звуки). || перен. Пробиватися крізь щось, ставати видним (про світло, промені тощо). 2》 перен. Виходячи зі стану спокою, застою і т. ін., ставати активним, діяльним. || Спалахувати, поширюватися десь (про хворобу, пожежу, війну і т. ін.). 3》 перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, стан і т. ін.). || Робитися явним, помітним, виявлятися у комусь, чомусь (про риси характеру, натуру і т. ін.). || Поставати…

ПРОКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. ПРОКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1 . Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися. Спав [Котигорошко] день, спав ніч, прокидається, – прив'язаний (з казки); Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю (М. Коцюбинський); Прокидається Іванко і до ранку не спить (А. Хижняк); Гарматій, прокидаючись від напівсну, підтягнув обвислу нижню губу і перелякано зашамкав (М. Стельмах); Життя горил має яскраво виражений ритм. Тварини прокидаються у певний час (з наук.-попул. літ.); Як стало вже добре темніти, прокинулась сова та як заведе: Гу-у-у!.. (Леся Українка); Прокинувся Вітя рано, коли ще всі спали (С. Васильченко); * Образно. Сивий музика узявся за віщії струни. Прокинулись струни, зітхнули і змовкли (Дніпрова Чайка); // Виходити зі стану заду…