квиток[квито́к]

квито́к -тк а , ч. 1》 Паперова чи картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Трамвайний квиток . 2》 Документ, особове посвідчення про належність до організації, товариства, установи тощо. 3》 заст. Квитанція, розписка. 4》 заст. Судова повістка.

КВИТО́К, тка́, ч. 1. Паперова або картонна картка певної форми з відповідним написом, що дає право користуватися чим-небудь, входити куди-небудь, брати участь у чомусь і т. ін. Коли б хоч звісточка від тебе з дороги, як ти доїхала до Сімферополя, на яку дорогу видано квиток тобі (М. Коцюбинський); Кур'єр .. приніс нам три квитки до театру (Олесь Досвітній); Василь зійшов з пароплава на дебаркадер. Хрипкий, незадоволений голос проскрипів: – Квиток (О. Бердник); Довідавшись, що до університету – три трамвайні зупинки, почимчикував [Андрій Васильович] пішки, аби заощадити на трамвайному квитку (В. Дрозд); Вона була щаслива, що нарешті вдалось позичити гроші на візу і квиток (Г. Тарасюк). 2. Документ, особове посвідчення про належність до організації, товариства, установи і т. ін. Нарешті залізничники вшанували мене почесним квитком члена спілки (І. Кулик); Тиснянчиха уважно слухала прізвища, які читались зі сцени. Вона не знала цих людей, але голосувала за них, піднімаючи свій делегатський квиток (С. Скляренко); Коли студбатівцям [бійцям студентського батальйону] роздавали довідки та медальйони, було раптом виявлено, що досі в багатьох із них є при собі ще й студентські квитки, і матрикули, і навіть цивільні їхні по різних міліціях видані паспорти (О. Гончар). 3. Квитанція, розписка. В руці у панотця ще був квиток на три сажні дров (А. Свидницький); Пан Оврам Роздобудько, сховавши в кишеню підписаний рукою обозного квиток, зажадав: – А тепер погуляймо (О. Ільченко). 4. заст. Судова повістка. – Ти думаєш, це тобі в суді квитки писати. Ну, лишень я тобі поставлю хоч один [синяк] під очима... (Панас Мирний). 5. заст. Дозвіл. Ще покріпився [Тарас] трохи й подав прошення до Академії, щоб надала йому звання художника і видала квиток на виїзд на Україну та проживання там (Василь Шевчук). (1) Вхідни́й квито́к – який дає право входу до театру, на концерт, виставку і т. ін. – Квитки вже розпродали. – Що там нема? Вхідні дай. Ми й постоїмо (А. Шиян); (2) Кредито́вий (креди́тний) квито́к (біле́т), іст. – боргове зобов'язання державної скарбниці, банку, що замінювало гроші. * Образно. До введення .. кредитних квитків золотий полуімперіал [півімперіал] на Поділлі коштував вісімнадцять карбованців асигнаціями (М. Стельмах); Одно слово могло значити смерть. Життя стало кредитовим білетом і ним платилося за кожний невчасний вислів (У. Самчук); (3) Перо́нний квито́к, зал., заст. – квиток на право входу на перон. Автомат на вокзалі викидає перонного квитка, коли всунути в нього гривеник (В. Підмогильний); Взявши перонні квитки, ми опинились на платформі (М. Трублаїні).