Пісня про Байду

ПІСНЯ ПРО БАЙДУ

В Цариграді на риночкуТа п'є Байда мед-горілочку;Ой п'є Байда та не день, не два,Не одну нічку та й не годиночку;Ой п'є Байда та й кивається,Та на свого цюру поглядається:"Ой, цюро ж мій молодесенький,Та чи будеш мені вірнесенький?"

Цар турецький к ньому присилає,Байду к собі підмовляє:"Ой ти, Байдо та славнесенький,Будь мені лицар та вірнесенький,Візьми в мене царівночку,Будеш паном на всю Вкраїночку!""Твоя, царю, віра проклятая,Твоя царівночка поганая!"

Ой крикнув цар на свої гайдуки:"Візьміть Байду добре в руки,Візьміть Байду, ізв'яжіте,На гак ребром зачепіте!"

Ой висить Байда та й не день, не два,Не одну нічку та й не годиночку;Ой висить Байда та й гадає,Та на свого цюру споглядає,Та на свого цюру молодогоІ на свого коня вороного:"Ой, цюро ж мій молодесенький,Подай мені лучок та тугесенький,Подай мені тугий лучокІ стрілочок цілий пучок!Ой бачу я три голубочки -Хочу я убити для його дочки.Де я мірю - там я вцілю,Де я важу - там я вражу!"

Ой як стрілив - царя вцілив,А царицю в потилицю,Його доньку в головоньку."Отто ж тобі, царю,За Байдину кару!Було тобі знати,Як Байду карати:Було Байді голову істяти,Його тіло поховати,Вороним конем їздити,Хлопця собі зголубити".