що[що́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
I чог о , знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін . також в і що, займ. 1》 також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. Зн а єш що? — уживається при поясненні чого-небудь, пропонуванні можливого виходу з якого-небудь становища і т. ін. у знач.: ось що. Що-щ о , а ... — уживається при виділенні, підкресленні винятковості предмета, явища, події і т. ін. 2》 пит. Уживається в функції прислівника у знач. чому?, з якої причини? За в і що?; За що?; За що? Про що? — чому?, навіщо? Не зн а ти чог о (чом у ) — невідомо нащо. 3》 пит. Уживається у функції прислівника мети у знач. для чого?, навіщо?, з якою метою? (у риторичному питанні – із знач. нічого). Зар а ди ч о го — навіщо, нащо. Нем а чог о (що) з інфін. — уживається для заперечення яких-небудь дій, думок і т. ін.; не варто, не потрібно. 4》 пит. , тільки в наз. в. Уживається у функ…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 1, с. 410
Морфологія
сполучник · 8 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| що | |
| чому́ | сер., давальний |
| чім | сер., місцевий |
| чому́ | сер., місцевий |
| що | сер., називний |
| чим | сер., орудний |
| чого́ | сер., родовий |
| що | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| що-о | сер., називний |
| що-о | сер., знахідний |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| ві́що | сер., знахідний |
Омоніми
Фразеологізми та сталі вирази
аж за (поза) вухами ( рідше ушами) лящить, зі сл. їсти, рідше уминати, убирати і под., жарт
Жадібно, з великим апетитом; швидко. — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький); (Явдоха:) Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (М. Кропивницький); Він .. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний); Хлопці уминали (рибу), аж за вухами лящало (В. Поліщук); — Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов); — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник); Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк.); Тепер тільки справжнє свято і наступило: .. той п’є, той убирає,…
Фразеологічний словник української мовибог (Господь) зна що таке
Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словникГосподь (хто і т.ін.) його розбере що і без додатка
Ніхто не знає, не можна зрозуміти чого-небудь; невідомо. Хто там правий, а хто винуватий — Господь його розбере (Панас Мирний); А врешті, хто його розбере тепер, куди ми посуваємось, коли більшість наших людей і сама того не знає, а так якось бреде навмання (Леся Українка).
Фразеологічний словникблискавкою прорізати що
Швидко здогадуватися, розуміти. Снігова людина! — блискавкою прорізала мозок Дуги страшна догадка і дибом підняла волосся на голові (І. Сочивець).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Казка У великих водах, що існують від віків, серед табунів мовчазної риби у шанованих риб'ячою громадою батьків, народилася балакуща риба. Спочатку, коли риба була маленькою, засмучені батьки сподівалися,…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 11 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger