працювати[працюва́ти]

працюва́ти - ю ю, - ю єш, недок. 1》 неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. || Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. || над чим , біля чого , з чим і без додатка . Трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось. || у сполуч. зі сл. думка, голова, фантазія і т. ін. Виконувати розумову роботу, шукаючи найкращих засобів для вирішення, розв'язання чого-небудь. || чим , з чим , за чим . Виконуючи певну роботу, користуватися відповідним знаряддям, засобом або матеріалом для праці. || на чому , за чим . Виконувати роботу за допомогою верстата, механізму, машини і т. ін. || Виконувати корисну роботу (про тварин). || чим . Інтенсивно рухати руками, ногами, плечима і т. ін. під час плавби, бігу або проштовхуючись крізь натовп. || Виконувати спортивні вправи на гімнастичному снаряді, виступ…

ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1 . Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (О. Довженко); // Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. Прийдеться на старості літ не одпочивати, а працювати, як і перше працювала (І. Нечуй-Левицький); Юда стоїть хвилину, стиснувши голову руками, далі стукає собі кулаком по голові, хапає мотику і, не розгинаючись, не втираючи поту, працює до нестяму (Леся Українка); * Образно. Бачить, що сонечко щиро працює, Пташок посилає Марець лукавий .. В гостину до себе брата [Квітня] прохати (М. Коцюбинський); // над чим, біля чого, з чим і без дод. Трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось. Юзя бігла з книжкою в садок або на город, відповідно до того, де працювала на той час Дарка (Леся Українка); За всякими справами Ви ні…