Навіщо ця форма потрібна на B1
На B1 ви вже вмієте будувати речення з кількома діями: Я читаю статтю і виписую нові слова, Марія слухає подкаст і готує каву, Ми йдемо вулицею і говоримо про план. Такі речення правильні, але іноді український текст хоче бути компактнішим. Тоді одна дія стає головною, а друга переходить у форму дієприслівника: Читаючи статтю, я виписую нові слова. Слухаючи подкаст, Марія готує каву. Ідучи вулицею, ми говоримо про план. Зміст не зникає: той самий виконавець робить дві дії, тільки одна дія тепер подана як додаткова.
Дієприслівник потрібен для читання навчальних текстів, інструкцій, репортажів, есеїв і художньої прози. У таких текстах часто трапляються речення на зразок Працюючи з джерелами, студент перевіряє дати, Вибираючи маршрут, туристи дивляться на карту, Займаючись удома, не забувайте про перерви. Якщо ви не впізнаєте форму працюючи, речення може здатися дивним: наче бракує підмета або присудка. Насправді форма просто стискає додаткову дію й пояснює, за яких обставин відбувається основна дія.
У цьому модулі ми працюємо тільки з дієприслівниками недоконаного виду, тобто з формами на зразок читаючи, слухаючи, пишучи, говорячи, дивлячись. Їхнє головне значення - одночасність. Коли я кажу Читаючи, я роблю нотатки, читання і нотування відбуваються в один час. Якщо дія завершилася раніше, потрібна інша форма: прочитавши статтю, я написав висновок. Це вже зона наступного модуля про дієприслівники доконаного виду. Тут важливо не змішувати дві логіки: читаючи - під час читання; прочитавши - після того, як прочитав.
Є ще одна причина вивчати цю тему обережно. Дієприслівник дуже корисний, але він має суворе правило спільного підмета. У реченні Повертаючись додому, я зустрів сусіда усе логічно: повертався я і зустрів я. У реченні Повертаючись додому, почався дощ виникає проблема: дощ не повертався додому. Українська граматика не любить такі “підвішені” форми. Тому M70 має дві рівні цілі: навчитися утворювати форму і навчитися не ставити її там, де виконавець дії незрозумілий.
Що таке дієприслівник
Дієприслівник - це незмінювана форма дієслова, яка називає додаткову дію і пояснює основну дію, виражену присудком. Він відповідає на питання що роблячи? для недоконаного виду і що зробивши? для доконаного виду. У цьому модулі головне питання - що роблячи?: читаючи, слухаючи, працюючи, говорячи, сидячи, дивлячись. Такі форми не мають роду, числа чи відмінка. Ви не кажете читаюча як дієприслівник, не кажете читаючого і не узгоджуєте форму з іменником. Форма читаючи лишається однаковою в усіх реченнях.
Дієприслівник стоїть між дієсловом і прислівником за своїм значенням. Від дієслова він бере дію, вид, часове відношення і здатність мати залежні слова: читаючи статтю, слухаючи лекцію, працюючи з текстом. Від прислівника він бере незмінюваність і роль обставини: пояснює, як, коли, чому або за яких умов відбувається основна дія. У реченні Говорячи повільно, викладач допомагає групі форма говорячи повільно відповідає на питання “як саме допомагає?” або “за якої супровідної дії?”.
Порівняйте три близькі слова: повільно, говорить, говорячи. Повільно - прислівник; він називає спосіб, але не окрему дію. Говорить - особова форма дієслова; у ній є підмет, час, особа. Говорячи - дієприслівник; він називає дію, але не може бути самостійним присудком. Ви не можете сказати повне речення Викладач говорячи. Треба додати основну дію: Говорячи повільно, викладач пояснює правило.
Так само важливо відрізняти дієприслівник від дієприкметника. Сяючи, дівчина розповідала новину - тут сяючи є дієприслівником, бо називає додаткову дію або стан під час розповіді. Сяючі очі - це вже прикметникова форма, яка узгоджується з іменником очі і відповідає на питання які?. У письмі ця різниця часто видима: дієприслівники мають кінцеву літеру и: сяючи, працюючи, дивлячись; прикметникові форми множини мають і: сяючі, працюючі. Але для B1 важливіше не тільки написати літеру, а й зрозуміти функцію.
У живому тексті дієприслівник майже завжди тримається біля присудка. Він пояснює не іменник, а дію речення. У фразі студенти, які працюють ми описуємо студентів; у фразі Працюючи в бібліотеці, студенти користуються словниками ми пояснюємо, за яких обставин студенти користуються словниками. Це різні граматичні інструменти, і кожен має своє місце.
Що називає дієприслівник?
Як утворити недоконаний дієприслівник
Базовий алгоритм простий: візьміть дієслово недоконаного виду, знайдіть форму 3-ї особи множини теперішнього часу, відкиньте -ть і додайте правильне закінчення на -чи. Практично це виглядає так: читати -> читають -> читаючи. Слухати -> слухають -> слухаючи. Працювати -> працюють -> працюючи. У цих прикладах бачимо суфікс -ючи, бо основа закінчується на голосний звук або йотований перехід. Для багатьох дієслів першої дієвідміни маємо -учи/-ючи: нести -> несуть -> несучи, писати -> пишуть -> пишучи, мріяти -> мріють -> мріючи.
Для другої дієвідміни типовими є -ачи/-ячи: стояти -> стоять -> стоячи, лежати -> лежать -> лежачи, бачити -> бачать -> бачачи, говорити -> говорять -> говорячи, сидіти -> сидять -> сидячи. Не запам’ятовуйте ці форми як окремий хаотичний список. Дивіться на форму вони: вони говорять, отже говорячи; вони сидять, отже сидячи; вони бачать, отже бачачи. Форма 3-ї особи множини показує основу, з якою ви працюєте.
У зворотних дієсловах постфікс зберігається, але переходить після суфікса: усміхатися -> усміхаються -> усміхаючись, навчатися -> навчаються -> навчаючись, хвилюватися -> хвилюються -> хвилюючись, дивитися -> дивляться -> дивлячись. У сучасній формі після голосного зазвичай бачимо -сь, не повне -ся: усміхаючись, навчаючись. Це не нове дієслово, а та сама зворотність, тільки приєднана до дієприслівника.
Тут є важливе обмеження: дієприслівники теперішнього часу утворюємо від дієслів недоконаного виду. Причина семантична. Якщо дія відбувається одночасно з основною, вона ще триває або повторюється, тобто має недоконану логіку. Тому читаючи, слухаючи, працюючи природні для M70. Від дієслів доконаного виду ми будемо утворювати інші форми: прочитавши, прослухавши, попрацювавши. Вони означають не “під час”, а “після того як”.
Не всі форми однаково зручні для активного мовлення. Наприклад, йдучи дуже поширене і природне, хоча утворення не таке прозоре для початківця: іти -> йдуть -> йдучи. Біжучи теж треба впізнавати: бігти -> біжать -> біжучи. У модулі ми даємо такі форми як готові корисні моделі, але головна система залишається та сама: дивимося на теперішню основу і додаємо відповідний суфікс.
Порівняйте міні-таблицю:
| Інфінітив | Вони… | Дієприслівник | Приклад |
|---|---|---|---|
| читати | читають | читаючи | Читаючи текст, я роблю нотатки. |
| писати | пишуть | пишучи | Пишучи листа, Олег добирає тон. |
| працювати | працюють | працюючи | Працюючи вдома, ми робимо перерви. |
| говорити | говорять | говорячи | Говорячи повільно, викладач допомагає. |
| сидіти | сидять | сидячи | Сидячи біля вікна, вона читає. |
| дивитися | дивляться | дивлячись | Дивлячись на мапу, туристи радяться. |
У письмі пам’ятайте кінцеву и: працюючи, говорячи, сидячи. Якщо ви написали працюючі студенти, це вже інша граматична зона: прикметникова форма множини, не дієприслівник. В українській така форма ще й часто потребує редакторської перевірки, бо не кожне -учий/-ючий природне. Для M70 просте правило таке: якщо ви маєте на увазі “while doing”, найімовірніше потрібна форма на -чи з кінцевим и.
Утворіть форму
Одночасність: що відбувається коли?
Головне значення недоконаного дієприслівника - дія, що відбувається одночасно з основною дією. У реченні Слухаючи музику, я працюю слухання і робота йдуть паралельно. У реченні Гуляючи парком, ми розмовляли прогулянка і розмова також паралельні. Форма не каже, що дія завершилася до основної; вона каже, що дія створює фон, спосіб, умову або супровід.
Це дуже корисно для опису руху й повсякденних дій. Біжучи набережною, я слухаю музику. Переходячи міст, я бачу схід сонця. Дихаючи свіжим повітрям, я почуваюся краще. Усі три речення можна перефразувати через коли: Коли я біжу набережною, я слухаю музику; Коли я переходжу міст, я бачу схід сонця. Але дієприслівник робить текст стислішим і трохи книжнішим.
Погляньмо на різницю між читаючи і прочитавши. Читаючи статтю, я підкреслюю терміни означає, що підкреслення відбувається під час читання. Прочитавши статтю, я написав висновок означає, що спочатку читання завершилося, а потім з’явився висновок. Якщо ви скажете Прочитавши статтю, я підкреслюю терміни під час читання, виникне суперечність: форма каже “після завершення”, а обставина каже “під час”. Якщо потрібна одночасність, беріть недоконану форму.
Недоконаний дієприслівник може передавати різні типи обставин. Снідаючи, я читаю новини - обставина часу: коли читаю? під час сніданку. Говорячи повільно, викладач допомагає групі - спосіб дії: як допомагає? повільно говорячи. Хвилюючись за дітей, мати не спала - причина: чому не спала? бо хвилювалася. Працюючи разом, ми досягнемо більшого - умова або спосіб організації: за якої умови досягнемо? якщо працюватимемо разом. Ці значення часто накладаються, тому не треба сперечатися про одну назву. Важливіше зрозуміти зв’язок між додатковою і головною дією.
Порядок у реченні гнучкий. Читаючи газету, батько пив каву. Батько, читаючи газету, пив каву. Батько пив каву, читаючи газету. У всіх трьох варіантах батько і читає, і п’є каву. Позиція змінює акцент: на початку зворот створює фон; усередині він звучить як вставлена деталь; у кінці може уточнювати спосіб або супровід основної дії. На B1 достатньо впевнено читати всі три позиції і вміти поставити форму на початок речення для контрольованої практики.
У розмовному мовленні часто природніше сказати підрядне речення з коли або поки. Коли я йшов додому, я слухав музику звучить дуже звичайно. Ідучи додому, я слухав музику звучить компактніше й трохи книжніше. Обидва варіанти правильні. Для B1 не треба замінювати всі підрядні речення дієприслівниками. Треба вміти обрати форму, коли ви пишете зв’язний текст, робите коротку презентацію або читаєте матеріал, де такі форми вже є.
Алгоритм творення
Правило спільного підмета
Правило спільного підмета - найважливіша частина теми. Дієприслівник і присудок мають стосуватися одного виконавця. У реченні Повернувшись зі школи, я пішов на тренування усе правильно: я повернувся і я пішов. У реченні Читаючи текст, студент виписував терміни теж усе правильно: студент читав і студент виписував. Якщо зробити підметом інший предмет, речення руйнується: Читаючи текст, терміни виписувалися в зошит. Терміни не читають текст.
Найпростіший тест: перетворіть дієприслівник на особове дієслово і спробуйте поєднати його з підметом. Дивлячись на мапу, туристи змінили маршрут -> туристи дивилися на мапу, туристи змінили маршрут. Логічно. Дивлячись на мапу, маршрут змінився -> маршрут дивився на мапу. Нелогічно. Отже, речення треба перебудувати: Коли туристи дивилися на мапу, маршрут змінився або Дивлячись на мапу, туристи змінили маршрут.
Особливо небезпечні безособові речення. Втомившись, хотілося спати звучить як калька думки “after getting tired, one wanted to sleep”, але в українському реченні немає того, хто втомився. Краще: Втомившись, я хотіла спати або Коли я втомилася, мені хотілося спати. Так само проблемне Готуючи презентацію, було важко зосередитися. Хто готував? Якщо треба зберегти безособову частину, використайте підрядне речення: Коли я готував презентацію, було важко зосередитися.
Ще один тип помилки - коли підмет є, але він не може виконати додаткову дію. Слухаючи музику, кімната наповнилася звуками: кімната не слухає. Пишучи листа, думки впорядкувалися: думки не пишуть листа. Говорячи повільно, правило стало простішим: правило не говорить. У кожному випадку треба назвати людину або перефразувати через підрядне речення: Слухаючи музику, я помітив, як кімната наповнилася звуками; Пишучи листа, я впорядкував думки; Коли викладач говорив повільно, правило стало простішим.
Це правило не дрібна формальність. Воно захищає речення від комічного або нечіткого змісту. Англійська теж має проблему “dangling participle”, але український дієприслівник дуже прозоро вимагає виконавця. Якщо ви не можете швидко відповісти “хто робить дію в дієприслівнику?”, краще не використовуйте дієприслівник. Напишіть два прості речення або підрядне речення з коли, поки, тому що.
Для навчальної практики корисна така процедура. Спочатку знайдіть дієприслівник: працюючи, читаючи, стоячи. Потім знайдіть присудок: знайшли, зрозумів, змерзли. Далі знайдіть підмет: ми, я, ми. Нарешті поставте два короткі речення: ми працювали + ми знайшли, я читав + я зрозумів, ми стояли + ми змерзли. Якщо обидві міні-фрази логічні, речення тримається.
Розпізнайте тип форми
Дієприслівник, дієприкметник і активні форми на -учий
Після модулів про дієприкметники дуже легко сплутати форми. Працюючи і працюючий мають спільний корінь і схоже звучання, але працюють по-різному. Працюючи в бібліотеці, студент користується словником - дієприслівник, додаткова дія. Працюючий студент - прикметникова або дієприкметникова форма, яка описує студента. У сучасній українській друга форма часто потребує редакторської перевірки: природніше сказати студент, який працює, працівник або інший точний відповідник залежно від змісту.
Дієприслівник у цій темі безпечніший, якщо дотримано підмета. Працюючи над проєктом, студент радиться з викладачем звучить природно. Тут немає кальки активного дієприкметника; є нормальна обставина. Але якщо ви пишете працюючі над проєктом студенти, речення стає важчим і може звучати неприродно. Тому не переносіть обережність щодо активних дієприкметників на всі форми з тим самим коренем. Працюючи - потрібний інструмент; працюючий - окрема зона редакторського вибору.
Різниця в питанні допомагає. Дієприкметник відповідає на який? яка? які? і узгоджується з іменником: сяючі очі, лежачий хворий, квітучий сад. Дієприслівник відповідає на що роблячи? і пояснює присудок: сяючи, вона розповідала, лежачи на дивані, він читав, квітнучи навесні, сад приваблює туристів. У першому випадку ми описуємо предмет; у другому - додаємо супровідну дію до речення.
Зверніть увагу й на прислівники. Повільно у реченні Викладач повільно пояснює правило не називає окремої дії. Воно лише описує спосіб пояснення. Говорячи повільно, викладач пояснює правило називає додаткову дію мовлення і додає до неї прислівник повільно. Інколи обидва варіанти можливі, але вони не однакові за структурою. Простий прислівник легший для розмови; дієприслівниковий зворот щільніший і зручніший для письма.
Не треба перетворювати кожне речення на дієприслівникове. Вона сиділа біля вікна і читала - нормальне речення. Сидячи біля вікна, вона читала - компактніший письмовий варіант. Вона читала біля вікна - ще простіший варіант, якщо сидіння не важливе. Добрий B1-рівень означає не максимальну кількість складних форм, а вміння вибрати форму, яка найкраще служить змісту.
Регістр, коми і межа M70
Дієприслівники частіші в письмовому, навчальному, науково-популярному, публіцистичному й художньому стилях. У повсякденній розмові люди часто вибирають простіше підрядне речення: Коли я йшов додому, я слухав музику. У письмовому описі природно: Ідучи додому, я слухав музику. У жвавому діалозі форма теж можлива, але вона звучить трохи зібраніше, книжніше або стилістично уважніше.
Коми в цій темі важливі, але повна пунктуація дієприслівникового звороту буде центральною темою M72. Тут достатньо робочого правила: якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот стоїть на початку речення, зазвичай ставимо кому: Читаючи текст, я підкреслюю дієприслівники. Якщо зворот стоїть усередині речення, його часто виділяємо з обох боків: Батько, читаючи газету, пив каву. Якщо він стоїть у кінці, часто відділяємо комою: Батько пив каву, читаючи газету.
Є винятки: одиничний дієприслівник може не відокремлюватися, коли стоїть близько до присудка і має значення способу дії, як у вислові читати лежачи або відповідати не думаючи. Є також стійкі вислови на зразок сидіти склавши руки. На B1 не треба робити з винятків головну тему. Безпечна стратегія для власного письма така: якщо маєте повний зворот із залежними словами, ставте кому; якщо не впевнені щодо короткої сталої фрази, краще перефразуйте.
Правопис не з дієприслівниками теж має базове правило: зазвичай пишемо окремо, як з дієсловом: не знаючи, не думаючи, не чекаючи. Разом пишемо тоді, коли дієслово без не не вживається або має значення неповноти з префіксом недо-: нехтуючи, ненавидячи, недобачаючи. Для M70 досить розпізнавати це правило в типових прикладах і не писати механічно все разом.
У текстах про спорт, роботу, навчання й подорожі дієприслівники часто звучать дуже природно: Вибираючи маршрут, перевірте розклад транспорту; Тренуючись удома, не забувайте про безпеку; Користуючись словником, звертайте увагу на приклади. Такі речення мають чіткий спільний підмет, часто наказовий або узагальнений: ви вибираєте, ви тренуєтеся, ви користуєтеся. Саме тому інструкції люблять цю форму.
Міні-діалог: ранкова пробіжка
Ось коротка ситуація, де дієприслівники звучать природно. Друг запитує, чому ранкова пробіжка стала частиною дня.
Друг: Ти знову бігав набережною так рано?
Бігун: Так. Біжучи вздовж Дніпра, я слухаю музику й поступово прокидаюся.
Друг: А ти не втомлюєшся перед роботою?
Бігун: Ні. Дихаючи свіжим повітрям, я почуваюся спокійніше. А переходячи міст, бачу схід сонця.
Друг: Звучить красиво, але трохи книжно.
Бігун: У розмові я можу сказати простіше: коли біжу, слухаю музику. Але в описі для блогу форма біжучи дуже доречна.
Цей діалог показує три речі. По-перше, всі дієприслівники мають того самого виконавця: бігун біжить, дихає, переходить і бачить. По-друге, дії одночасні з основною ситуацією: він слухає під час бігу, почувається краще під час дихання, бачить схід під час переходу. По-третє, форма має регістр: у звичайній розмові її можна замінити підрядним реченням, але в письмовому описі вона допомагає зв’язати дії плавно.
Спробуйте зробити такий самий діалог про навчання: Сидячи в бібліотеці, я повторюю граматику; Працюючи зі словником, я виписую приклади; Слухаючи запис, я перевіряю вимову. Потім перетворіть кожне речення на варіант із коли. Якщо обидва варіанти мають того самого виконавця і однаковий зміст, форма засвоєна правильно.
Спільний підмет
Редагування типових помилок
Перша типова помилка - неправильний вид. Учень хоче сказати “while reading”, але вибирає форму прочитавши. У реченні Прочитавши статтю, я підкреслюю слова під час читання є конфлікт: прочитавши означає, що читання вже завершено. Треба: Читаючи статтю, я підкреслюю слова. Навпаки, якщо дія справді завершилася раніше, тоді потрібен доконаний дієприслівник, але це наступний модуль.
Друга помилка - сплутати кінцеві літери и та і. Слухаючі подкаст, я записував слова неправильно для дієприслівника. Треба слухаючи. Форма слухаючі була б прикметниковою множиною, і в цьому реченні вона не має граматичного місця. Так само: працюючи, не працюючі; сяючи, не сяючі, якщо йдеться про додаткову дію.
Третя помилка - зворотність. Від дивитися треба дивлячись, не дивлячи у значенні “while looking”. Від усміхатися треба усміхаючись, від навчатися - навчаючись, від хвилюватися - хвилюючись. Постфікс -сь не зникає, бо зворотність є частиною дієслова. Якщо ви її загубите, іноді отримаєте інше слово або неприродну форму.
Четверта помилка - невдалий підмет. Працюючи в бібліотеці, знайшлися потрібні джерела звучить так, ніби джерела працювали в бібліотеці. Нормально: Працюючи в бібліотеці, ми знайшли потрібні джерела. Або: Коли ми працювали в бібліотеці, знайшлися потрібні джерела. Другий варіант особливо зручний, якщо ви хочете зберегти безособову або пасивну будову другої частини.
П’ята помилка - надмірне використання дієприслівників у розмовному тексті. Речення Прокидаючись, умиваючись, снідаючи, виходячи з дому, я слухав новини граматично можна зрозуміти, але стиль перевантажений. Краще розбити: Коли я прокинувся й поснідав, я вийшов з дому. Дорогою слухав новини. Дієприслівник має допомагати тексту, а не демонструвати граматику заради граматики.
Шоста помилка - забути, що іноді простий прислівник кращий. Він відповів не думаючи або Він відповів швидко - обидва варіанти можливі, але вони мають різний зміст. Не думаючи означає без роздумів; швидко означає швидкість. Не замінюйте одне іншим механічно. Дієприслівник називає супровідну дію або її відсутність, а прислівник часто називає спосіб.
Читання і письмова практика
Прочитайте короткий абзац і знайдіть дієприслівники: Працюючи над проєктом, Олена щодня перевіряла джерела. Читаючи статті, вона виписувала нові терміни. Дивлячись на стару мапу міста, вона помітила назву вулиці, якої вже немає. Говорячи з викладачем, Олена уточнила, як правильно оформити список літератури. Усі форми тут недоконані: працюючи, читаючи, дивлячись, говорячи. Усі мають той самий підмет: Олена працювала, читала, дивилася, говорила і виконувала основні дії.
Тепер перетворіть цей абзац на розмовніший варіант: Коли Олена працювала над проєктом, вона щодня перевіряла джерела. Коли читала статті, виписувала нові терміни. Зміст не зникає, але стиль змінюється. Перший варіант компактніший, другий простіший. На B1 ви маєте вміти рухатися в обидва боки: з двох простих речень робити дієприслівникову конструкцію і з дієприслівникової конструкції робити підрядне речення.
Для власного письма використайте чек-лист. 1) Чи дієслово недоконаного виду? 2) Чи форма відповідає на що роблячи? 3) Чи дія одночасна з основною? 4) Чи той самий підмет виконує обидві дії? 5) Чи не звучить просте коли природніше для цього регістру? 6) Чи правильно написано кінцеву и? Якщо всі відповіді позитивні, дієприслівник, імовірно, доречний.
Спробуйте написати шість речень про свій день. Три речення зробіть із дієприслівником: Снідаючи, я читаю новини; Їдучи на роботу, я слухаю подкаст; Працюючи ввечері, я роблю короткі перерви. Три речення перефразуйте через коли. Потім перевірте, чи не змінився виконавець. Якщо в одному реченні з’явилося мені стало, було важко, почався дощ, будьте уважні: можливо, треба назвати підмет або перейти до підрядного речення.
Алгоритм самоперевірки для письма
Коли ви самі пишете речення з дієприслівником, не починайте з коми або суфікса. Почніть зі змісту. Запишіть дві прості дії: я читаю текст і я виписую терміни. Потім вирішіть, яка дія головна. Якщо головна дія - виписування, а читання лише фон, можна стискати: Читаючи текст, я виписую терміни. Якщо обидві дії однаково важливі або йдуть послідовно, можливо, краще лишити два присудки: Я читаю текст і виписую терміни. Дієприслівник не має перетворювати кожну дію на другорядну автоматично; він показує, що одна дія пояснює іншу.
Другий крок - вид. Запитайте: додаткова дія триває одночасно з основною чи вже завершилася перед нею? Пишучи листа, я добираю тон - одночасність, недоконаний вид. Написавши листа, я перевірив адресу - попередня завершена дія, доконаний вид. Якщо у вашому реченні є слова під час, одночасно, коли я роблю, майже завжди потрібна форма M70: пишучи, читаючи, слухаючи. Якщо є слова після того як, коли вже, спершу, тоді, ймовірно, потрібна форма наступного модуля: написавши, прочитавши, прослухавши.
Третій крок - підмет. Підкресліть підмет основної частини і поставте до дієприслівника питання “хто?” У реченні Сидячи біля вікна, Олена читала новини відповідь одна: Олена сиділа і Олена читала. У реченні Сидячи біля вікна, новини здавалися спокійнішими відповідь ламається: новини не сиділи. Таке речення треба перебудувати: Коли Олена сиділа біля вікна, новини здавалися спокійнішими або Сидячи біля вікна, Олена спокійніше читала новини. Ця перевірка займає кілька секунд, але вона прибирає більшість серйозних помилок.
Четвертий крок - форма. Знайдіть форму вони і не пропускайте чергування: писати -> вони пишуть -> пишучи, не писаючи; сидіти -> вони сидять -> сидячи, не сидіючи; говорити -> вони говорять -> говорячи, не говорючи. Для зворотних дієслів не губіть -сь: дивитися -> дивлячись, навчатися -> навчаючись, усміхатися -> усміхаючись. Якщо форма здається сумнівною, замініть її підрядним реченням. Краще сказати просто й точно, ніж утворити красиву, але неприродну форму.
П’ятий крок - регістр. У листі другові речення Коли я йшов додому, мені подзвонила сестра може бути кращим за Ідучи додому, я отримав дзвінок від сестри. В есе або в описі подорожі другий варіант може звучати природно. В інструкції дієприслівник часто дуже зручний: Заповнюючи форму, перевіряйте паспортні дані. В усній відповіді на іспит можна поєднати обидва стилі: спочатку сказати просто, а потім додати компактнішу форму, якщо вона справді допомагає.
Шостий крок - пунктуація. Для M70 безпечна модель така: зворот на початку речення відділяємо комою: Працюючи з текстом, я позначаю дієприслівники. Усередині речення зворот зазвичай виділяємо з обох боків: Студенти, працюючи з текстом, позначали форми. У кінці часто ставимо кому перед зворотом: Студенти позначали форми, працюючи з текстом. Винятки існують, але якщо ви ще не впевнені, краще використати простішу будову або поставити зворот на початок.
Сьомий крок - фінальне читання уголос. Дієприслівник має робити речення плавнішим, а не важчим. Якщо в одному абзаці стоять чотири форми підряд, текст може звучати штучно: прокидаючись, умиваючись, снідаючи, виходячи. Частину таких форм краще замінити простими присудками або обставинами часу. Добрий текст чергує структури: одне речення з дієприслівником, одне просте речення, одне підрядне з коли. Тоді граматика працює на зміст.
Ось модель саморедагування. Початковий варіант: Готуючись до заняття, було важко зосередитися, читаючи довгий текст і слухаючи шум у коридорі. У ньому немає чіткого підмета для готуючись, а друга половина перевантажена. Кращий варіант: Коли я готувався до заняття, було важко зосередитися. Читаючи довгий текст, я весь час чув шум у коридорі. Тепер перше речення має підрядну частину без штучного дієприслівника, а друге має правильний спільний підмет я.
📋 Підсумок і перехід
Дієприслівник недоконаного виду - це компактний спосіб назвати додаткову дію, що відбувається одночасно з основною. Він відповідає на питання що роблячи?, не змінюється за родом, числом чи відмінком і зазвичай виконує роль обставини. Типові форми: читаючи, слухаючи, пишучи, говорячи, працюючи, сидячи, дивлячись, усміхаючись. Утворюємо їх від теперішньої основи дієслова недоконаного виду: читають -> читаючи, пишуть -> пишучи, говорять -> говорячи.
Найважливіше правило - спільний підмет. Той, хто виконує додаткову дію, має бути тим самим, хто виконує основну дію. Працюючи в бібліотеці, ми знайшли джерела правильно. Працюючи в бібліотеці, джерела знайшлися проблемно, бо джерела не працювали. Якщо не можете назвати виконавця, використайте підрядне речення: Коли ми працювали в бібліотеці, знайшлися джерела.
Також пам’ятайте про регістр. Дієприслівники роблять текст компактнішим і часто книжнішим. У розмові підрядне речення з коли буває природнішим. У письмі, інструкції, описі або презентації дієприслівник може бути дуже доречним, якщо він не перевантажує текст. Добрий стиль не означає “більше складних форм”; він означає точний вибір.
У наступному модулі курс перейде до дієприслівників доконаного виду: прочитавши, дізнавшись, повернувшись, написавши. Там головним буде не одночасність, а попередня завершена дія. Якщо M70 дав вам чітку пару читаючи = під час читання, то M71 додасть другу половину: прочитавши = після того як прочитав.
Що називає дієприслівник?
(див. розділ, §Що таке дієприслівник)
Утворіть форму
(див. розділ, §Як утворити недоконаний дієприслівник)
Алгоритм творення
(див. розділ, §Одночасність: що відбувається коли?)
Розпізнайте тип форми
(див. розділ, §Правило спільного підмета)
Спільний підмет
(див. розділ, §Міні-діалог: ранкова пробіжка)